Відмінності між версіями «Згадка»
(Створена сторінка: '''Згадка, -ки, '''''ж. ''Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). ''Почали ми тиху розмовузгадування. ''М...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Згадка, -ки, '''''ж. ''Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). ''Почали ми тиху розмовузгадування. ''МВ. II. 179. | '''Згадка, -ки, '''''ж. ''Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). ''Почали ми тиху розмовузгадування. ''МВ. II. 179. | ||
[[Категорія:Зг]] | [[Категорія:Зг]] | ||
| + | ЗГА́ДКА, и, жін. | ||
| + | 1. Відтворення в пам'яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування. Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Згадка про Анатолія повернула всі думки Марії на сина (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 20); | ||
| + | |||
| + | // Те, що лишилося, збереглося в пам'яті; спогад. Лиш кетяги калини на вікні Сумною згадкою лишилися мені (Любов Забашта, Вибр., 1958, 29); Скільки згадок зв'язано з тим краєм, Він мені як щирий друг і брат (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 289). | ||
| + | На згадку: а) щоб пам'ятати, не забувати про кого-, що-небудь. В двадцятім віці сорок третій рік Тут [над Дніпром] прогримів і залишив на згадку Те, що святинею засяє віддалік Тобі, багатий славою нащадку (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 13); б) згадавши кого-, що-небудь. На згадку про діда Остап почув щось тепле у грудях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339). | ||
| + | |||
| + | 2. Побіжне називання кого-, чого-небудь, коротке повідомлення, зауваження про когось, щось. — Слово надається від фракції більшовиків Кузнецову. І знову, як не раз уже за ці кілька хвилин, при самій згадці імені Кузнецова в залі знявся шумок, приглушений гомін (Андрій Головко, II, 1957, 545); З 946 р. до 1214 р. в літописах в 38 згадок про Вишгород (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 40). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 507. | ||
| + | Синоніми слова ЗГАДКА | ||
| + | спогад, спомин, р. згад, спогадання, споминка, споминок; (у тексті) згадування; (- пам'ятну річ) пам'ятка; У ФР. незабудь, пам'ять. | ||
Версія за 16:13, 11 квітня 2017
Згадка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмовузгадування. МВ. II. 179. ЗГА́ДКА, и, жін. 1. Відтворення в пам'яті, свідомості подій, обставин, образів і т. ін. минулого, відновлення уявлень про кого-, що-небудь; згадування. Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Панас Мирний, IV, 1955, 152); Згадка про Анатолія повернула всі думки Марії на сина (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 20);
// Те, що лишилося, збереглося в пам'яті; спогад. Лиш кетяги калини на вікні Сумною згадкою лишилися мені (Любов Забашта, Вибр., 1958, 29); Скільки згадок зв'язано з тим краєм, Він мені як щирий друг і брат (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 289).
На згадку: а) щоб пам'ятати, не забувати про кого-, що-небудь. В двадцятім віці сорок третій рік Тут [над Дніпром] прогримів і залишив на згадку Те, що святинею засяє віддалік Тобі, багатий славою нащадку (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 13); б) згадавши кого-, що-небудь. На згадку про діда Остап почув щось тепле у грудях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 339).
2. Побіжне називання кого-, чого-небудь, коротке повідомлення, зауваження про когось, щось. — Слово надається від фракції більшовиків Кузнецову. І знову, як не раз уже за ці кілька хвилин, при самій згадці імені Кузнецова в залі знявся шумок, приглушений гомін (Андрій Головко, II, 1957, 545); З 946 р. до 1214 р. в літописах в 38 згадок про Вишгород (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 40). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 507. Синоніми слова ЗГАДКА спогад, спомин, р. згад, спогадання, споминка, споминок; (у тексті) згадування; (- пам'ятну річ) пам'ятка; У ФР. незабудь, пам'ять.
