Відмінності між версіями «Шадий»
(Створена сторінка: '''Шадий, -а, -е. '''Сѣдой. Вх. Зн. 81. Категорія:Ша) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шадий, -а, -е. '''Сѣдой. Вх. Зн. 81. | '''Шадий, -а, -е. '''Сѣдой. Вх. Зн. 81. | ||
[[Категорія:Ша]] | [[Категорія:Ша]] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | '''СИ́ВИЙ''' а, е.<br /> | ||
| + | 1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі.. і щось гомонять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113); Від вагонів прямує до перону сліпа жінка в темних окулярах, під хусткою в неї пишне сиве волосся (Захар Мороз, П'єси, 1959, 25); Вирве старий Тарас сиве пасмо з своєї чуприни і прокляне і день і годину, коли народив на ганьбу собі такого сина (Олександр Довженко, I, 1958, 247); <br /> | ||
| + | |||
| + | // Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); Його голова стала сива,.. тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 346); Варвара Іванівна була вже немолода, навіть трохи сива (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 13); * Образно. Заснув древній Київ над сивим Дніпром (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 46); <br /> | ||
| + | |||
| + | // у знач. ім. сивий, вого, чол.; сива, вої, жін. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим. Сивому й на думку не спадало в молодому запорожцеві впізнати торішнього обшарпаного вантажника з амстердамського порту (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 90). | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | [[Файл:sheevy.png|thumb|Гарольд]] [[Файл:sheevy1.jpg|thumb|Сивий]] [[Файл:sheevy2.jpg|thumb|Сива]] | ||
Версія за 07:21, 8 квітня 2017
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Сучасні словники
СИ́ВИЙ а, е.
1. Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). Дідугани з довгими сивими бородами, заклавши руки на ціпки, сидять на призьбі.. і щось гомонять (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113); Від вагонів прямує до перону сліпа жінка в темних окулярах, під хусткою в неї пишне сиве волосся (Захар Мороз, П'єси, 1959, 25); Вирве старий Тарас сиве пасмо з своєї чуприни і прокляне і день і годину, коли народив на ганьбу собі такого сина (Олександр Довженко, I, 1958, 247);
// Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); Його голова стала сива,.. тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 346); Варвара Іванівна була вже немолода, навіть трохи сива (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 13); * Образно. Заснув древній Київ над сивим Дніпром (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 46);
// у знач. ім. сивий, вого, чол.; сива, вої, жін. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення, стало білим, сріблистим. Сивому й на думку не спадало в молодому запорожцеві впізнати торішнього обшарпаного вантажника з амстердамського порту (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 90).
Ілюстрації
