Відмінності між версіями «Ільницька Світлана Василівна»

Версія за 16:25, 5 квітня 2017

Студентка групи ПВШм-1-15-2.од Ільницька Світлана Василівна проходила практику в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Завдання 1 Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Зміст Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.

Очолює інститут в.о. ректора заслужений художник України, доцент Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна Підготовка фахівців здійснюється на двох факультетах, у складі яких діє сім кафедр: 1. Факультет декоративно-прикладного мистецтва: - Кафедра художньої кераміки, дерева, скульптури та металу; - Кафедра монументально-декоративного мистецтва; - Кафедра художнього текстилю та моделювання костюма (випускова); - Кафедра живопису (базова кафедра). 2. Факультет дизайну: - Кафедра дизайну (випускова); - Кафедра рисунка (базова); - Кафедра мистецтвознавчих та гуманітарних дисциплін (базова) Чисельність науково-педагогічних працівників, усього 135 Серед штатних працівників професорсько-викладацького складу інституту: 3 атестовані професори з почесним званням, 1 народний художник України, 7 астестованих доцентів з почесним званням, 3 заслужені художники України, 1 заслужений діяч мистецтв України, 1 заслужений майстер народної творчості. Серед них – члени-кореспонденти, академіки Академії мистецтв України, лауреати державних премій, почесні професори європейських університетів тощо. ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ НА КАФЕДРАХ У МЕЖАХ РОБОЧОГО ЧАСУ ВИКЛАДАЧІВ 1. НДР N44/10.01.07 «Розробка методичних основ реабілітації порушеного міського середовища Донбасу». 2. НДР «Образотворчий фольклор як художнє явище в українському сучасному мистецтві». 3. НДР № 0116U008692 «Теорія і практика формування фахової компетентності з дизайну у студентів вищих мистецьких навчальних закладів». 4. Дослідження «Психолого-педагогічні основи творчої самореалізації студентської молоді у ВНЗ мистецького спрямування» у рамках НДР №0116U004812 «Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості». 5. Дослідження «Вишивальне мистецтво XX – початку XXI століття: традиції та сучасні трансформації». 6. Дослідженя «Костюм як мова образотворення». 7. Дослідження «Творчість родини Тимченко-Скицюк в контексті школи петриківського розпису». 8. Дослідження «Художнє дереворізьблення Київщини XX – початку XXI століття». Науково-практична конференція студентів і молодих дослідників «Мистецтво і суспільство: взаємопроникнення та протидія» - 25 студентів-учасників. Науково-практична конференція «Художні практики на початку ХХІ століття: новації, тенденції, перспективи» - 32 студенти-учасники. Для апробації та практичного втілення результатів науково-творчих проектів, підготовки студентів до участі у конкурсах, симпозіумах, фестивалях, олімпіадах тощо в Інституті діють: - макетна майстерня промислового дизайну; - науково-творчий студентський гурток «Sketching»; - авторська творча студія А. М. Трубнікова; - курс вечірнього рисунка; - гурток іконопису. Проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Савіна Лариса Миколаївна, проректор з адміністративно- господарської діяльності Плісс Володимир Данилович, декан факультету дизайну, кандидат архітектури, професор Малік Тетяна В’ячеславівна, декан факультету декоративно- прикладного мистецтва, кандидат технічних наук, доцент Устинов Сергій Денисович. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ - розробка і підготовка до видання навчально-методичних матеріалів (посібників, вказівок з вивчення навчальних дисциплін і навчальних курсів, методичних розробок, навчально-методичних комплексів); - підготовка до видання монографій, літератури наукового та енциклопедичного характеру, альбомів мистецьких робіт, каталогів творчих робіт, виставкових експонатів, наукової літератури з окремих видів декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, а також статей у періодичних виданнях і наукових збірниках; - організація і участь у роботі науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, фестивалів тощо з актуальних питань культури, мистецтва, науки, освіти та участь у міжнародних, всеукраїнських конференціях; - видання матеріалів науково-практичних конференцій, збірників наукових праць тощо; - науково-просвітницька робота; - дослідження національної мистецької спадщини; - пошук національної ідентифікації через мистецтво; - вдосконалення методик, технік та технологій в декоративному мистецтві та дизайні (художня вишивка, килимарство, моделювання костюма, кераміка, дерево, метал, промисловий, графічний дизайн та дизайн середовища); - наукові розробки з економічних та екологічних проблем мистецтва і дизайну; - організація виставкової діяльності студентів і науково-педагогічних працівників; - міжнародні науково-творчі контакти.

     Інтервю з начальником по ІКТ Чернявським Тарасом Вікторовичем

Завдяки стрімкому розвитку та активному використанню ІКТ, системний підхід до трансформації системи освіти передбачає розробку освітньої ІКТ- політики на рівні держави, регіону чи окремого навчального закладу. ІКТ- політика в галузі освіти (далі ІКТ-політика) - формування пріоритетів та планів – може поєднати нововведення на базі ІКТ з іншими змінами в навчальних програмах та оцінюванні знань студентів, з професійним розвитком викладачів, методами викладання та навчання, організацією досліджень, забезпеченням трансферу знань та мобільності студентів, моніторингом та оцінюванням якості підготовки спеціалістів на надання освітніх послуг. До того ж ІКТ-політика здатна поєднати трансформацію системи освіти з важливими цілями.