Відмінності між версіями «Яглиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е....)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е. старая.  
 
'''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е. старая.  
 
[[Категорія:Яг]]
 
[[Категорія:Яг]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ЯГЛИ́ЦЯ, і, жін., бот. (Aegopodium podagraria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики. На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99);  * У порівняннях. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28).
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
Яглиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
 +
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
 +
ягли́ця – іменник жіночого роду
 +
==Іноземні словники==
 +
===[https://uk.glosbe.com/ukукраїнська-англійська Словник]===
 +
я́глиця (-ці) f dial. millet seed;
 +
  я́гляний (-на, -не) of millet:
 +
  я́гляна ка́ша, millet gruel;
 +
  я́гляна мука́, millet flour.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| lPxS6M4NvIU }}
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=lPxS6M4NvIU]
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
=== ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ===
 +
==== Рано навесні з’являється така рослина, як яглиця (рос. – сныть). Розкажіть про її корисні властивості.
 +
З повагою Галина Федотівна.
 +
м. Київ.====
 +
Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН.
 +
Яглиця звичайна (борщівка, снитка) - це багаторічна рослина з родини зонтичних. З латини назва рослини перекладається як «цап» і «нога», бо справді, верхівка листків нагадує слід ноги цапа. Росте як бур’ян на присадибних і дачних ділянках. Культивувати її ніколи не намагалися, але поважали завжди.
 +
Яглиця з’являється в лісах, як тільки сніг сходить. Як весняна зелень яглиця звичайна корисна людям, бо є джерелом аскорбінової кислоти, біметалів, зокрема заліза, марганцю, міді, титану. Молоденькі соковиті стебло та листя яглиці насичені багатьма корисними вітамінами й мікроелементами. Вони налагоджують перистальтику травного тракту, перевантаженого в зимовий час концентрованими продуктами харчування. Тому яглицю з ранньої весни вживали в їжу, зокрема в салати, супи. Під час Великого посту яглиця замінювала капусту в борщах. Недаремно за давніх часів казали: «Дожити б до сниті».
 +
До складу кореневища в оптимальних поєднаннях входять ефірні олії; кумарини; дубильні речовини; різні органічні кислоти тощо. Доведено, що настій кореня яглиці не згущує й не розріджує кров, а нормалізує її склад, виводячи токсичні речовини.
 +
Подрібнене свіже листя яглиці прикладають до суглобів, уражених подагрою чи ревматизмом, до забитих місць. Препарати з рослини чинять ранозагоювальну, знеболювальну, сечогінну та протизапальну дію.
 +
У разі хронічних запорів, нестравності шлунка радять їсти салати з неї.
 +
Яглиця-трава по праву увійшла до десяти найперспективніших рослин, які можуть служити сировиною для виробництва ліків, нарівні зі звіробоєм і польовим хвощем.
 +
Настій трави вважають просто незамінним напоєм у разі хвороб шлунка й кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Його готують так: 3 ч. л. подрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 50 мл до їди 3-4 рази на день.
 +
Вітамінний салат: молоді помиті листки яглиці витримують протягом 10 хв в окропі. Подрібнюють, додають сіль, тертий хрін, заправляють вершками, сметаною чи майонезом (150 г свіжого листя, 25 г тертого хрону, 20 г вершків).
 +
©“Академія Здоров'я”
 +
 +
Більше читайте тут: [http://elle.pp.ua/yaglicya-korisni-vlastivosti-i-protipokazannya/]
 +
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 +
==Див. також==
 +
===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка ===
 +
===[ http://www.centrmed.com/questions/library/detail.php?ID=13258]===
 +
===[ http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/23/yaglicya]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Версія за 22:28, 5 грудня 2016

Я́глиця, -ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯГЛИ́ЦЯ, і, жін., бот. (Aegopodium podagraria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики. На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99); * У порівняннях. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Яглиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

ягли́ця – іменник жіночого роду

Іноземні словники

Словник

я́глиця (-ці) f dial. millet seed;

 я́гляний (-на, -не) of millet:
 я́гляна ка́ша, millet gruel;
 я́гляна мука́, millet flour.

Ілюстрації

Яглиця1.jpg Яглиця2.jpg Яглиця3.jpg Яглиця4.jpg

Медіа

[1]

Цікаві факти

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ

==== Рано навесні з’являється така рослина, як яглиця (рос. – сныть). Розкажіть про її корисні властивості. З повагою Галина Федотівна. м. Київ.==== Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН. Яглиця звичайна (борщівка, снитка) - це багаторічна рослина з родини зонтичних. З латини назва рослини перекладається як «цап» і «нога», бо справді, верхівка листків нагадує слід ноги цапа. Росте як бур’ян на присадибних і дачних ділянках. Культивувати її ніколи не намагалися, але поважали завжди. Яглиця з’являється в лісах, як тільки сніг сходить. Як весняна зелень яглиця звичайна корисна людям, бо є джерелом аскорбінової кислоти, біметалів, зокрема заліза, марганцю, міді, титану. Молоденькі соковиті стебло та листя яглиці насичені багатьма корисними вітамінами й мікроелементами. Вони налагоджують перистальтику травного тракту, перевантаженого в зимовий час концентрованими продуктами харчування. Тому яглицю з ранньої весни вживали в їжу, зокрема в салати, супи. Під час Великого посту яглиця замінювала капусту в борщах. Недаремно за давніх часів казали: «Дожити б до сниті». До складу кореневища в оптимальних поєднаннях входять ефірні олії; кумарини; дубильні речовини; різні органічні кислоти тощо. Доведено, що настій кореня яглиці не згущує й не розріджує кров, а нормалізує її склад, виводячи токсичні речовини. Подрібнене свіже листя яглиці прикладають до суглобів, уражених подагрою чи ревматизмом, до забитих місць. Препарати з рослини чинять ранозагоювальну, знеболювальну, сечогінну та протизапальну дію. У разі хронічних запорів, нестравності шлунка радять їсти салати з неї. Яглиця-трава по праву увійшла до десяти найперспективніших рослин, які можуть служити сировиною для виробництва ліків, нарівні зі звіробоєм і польовим хвощем. Настій трави вважають просто незамінним напоєм у разі хвороб шлунка й кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Його готують так: 3 ч. л. подрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 50 мл до їди 3-4 рази на день. Вітамінний салат: молоді помиті листки яглиці витримують протягом 10 хв в окропі. Подрібнюють, додають сіль, тертий хрін, заправляють вершками, сметаною чи майонезом (150 г свіжого листя, 25 г тертого хрону, 20 г вершків). ©“Академія Здоров'я”

Більше читайте тут: [2]

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[ http://www.centrmed.com/questions/library/detail.php?ID=13258]

[ http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/23/yaglicya]