Відмінності між версіями «Патріотизм»
(Створена сторінка: '''Патріоти́зм, -му, '''''м. ''Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180. Категорія:Па) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Патріоти́зм, -му, '''''м. ''Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180. | '''Патріоти́зм, -му, '''''м. ''Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Патріоти́зм''' (грец. πατριώτης — патріот) — сукупність морально-етичної та емоційної прив'язаності до Батьківщини, яка визначає особу як громадянина. Містить ряд важливих морально-етичних, етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів. | ||
| + | Включає в себе кілька понять тісно пов'язаних з націоналізмом | ||
| + | Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому. | ||
| + | |||
| + | Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до релігії в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури. | ||
| + | |||
| + | Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом. | ||
| + | |||
| + | Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів батьківщини. У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова. | ||
| + | |||
| + | Традиційним антагоністом патріотизму є космополітизм. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://www.rayonka.com/images/news/15237.jpg | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://shpargalochka.net/wp-content/uploads/2013/11/13124653694e3aa1d9a191d.jpg | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://komsomolske-zm-dnz7.edu.kh.ua/files2/images/getImage.jpg?size=11 | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| + | Патріотизм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2 | ||
| + | |||
| + | Що таке патріотизм і чому ми повинні любити нашу Батьківщину | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Версія за 03:30, 5 грудня 2016
Патріоти́зм, -му, м. Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180.
Сучасні словники
Патріоти́зм (грец. πατριώτης — патріот) — сукупність морально-етичної та емоційної прив'язаності до Батьківщини, яка визначає особу як громадянина. Містить ряд важливих морально-етичних, етнічних, культурних, політичних та історичних аспектів. Включає в себе кілька понять тісно пов'язаних з націоналізмом Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому.
Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до релігії в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.
Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.
Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів батьківщини. У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.
Традиційним антагоністом патріотизму є космополітизм.
Ілюстрації
|
|
http://komsomolske-zm-dnz7.edu.kh.ua/files2/images/getImage.jpg?size=11 |
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання Патріотизм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
Що таке патріотизм і чому ми повинні любити нашу Батьківщину
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
