Відмінності між версіями «Фацка»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь. — В дійсності дали [багачі] ляпаса всій нашій родині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 346); Заліпити ляпаса — вдарити в обличчя рукою. [Тимофій:] Не думав, що ця ніжна рученька такого ляпаса може заліпити... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 26). | Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь. — В дійсності дали [багачі] ляпаса всій нашій родині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 346); Заліпити ляпаса — вдарити в обличчя рукою. [Тимофій:] Не думав, що ця ніжна рученька такого ляпаса може заліпити... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 26). | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ==== Додаткові дані ==== | ||
| + | |||
| + | вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той (ріпник), що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський). | ||
| + | |||
| + | да́ти / дава́ти ля́паса кому і без додатка. Завдати сорому, образи кому-небудь; зганьбити когось. — Дали ляпаса (багачі) всій нашій родині (Ірина Вільде). | ||
| + | |||
| + | спійма́ти ля́паса. Бути битим долонею по обличчю, потилиці і т. ін. Спіймав (Оврам) .. такого ляпаса — аж пика йому почервоніла, а потім і зелена стала, бо ручка в Параски-Роксолани була нівроку замашненька (О. Ільченко). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580. | ||
Поточна версія на 23:09, 4 грудня 2016
Зміст
Словник Грінченка
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЯ́ПАС, а, чол., розм. Удар по щоці або шиї долонею. — Купатись! — одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Панас Мирний, III, 1954, 155); Поки Ломов встиг опам'ятатись, почувся голосний ляпас, і Ломов схопився за щоку (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 374); * У порівняннях. Запитання прозвучало для Арсена як ляпас (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 59).
Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь. — В дійсності дали [багачі] ляпаса всій нашій родині (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 346); Заліпити ляпаса — вдарити в обличчя рукою. [Тимофій:] Не думав, що ця ніжна рученька такого ляпаса може заліпити... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 26).
Див. також
Додаткові дані
вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Гончар); Писар несамовито крикнув: — Пішла вон з двору! Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (І. Нечуй-Левицький); — Нехай його дідько візьме! — буркнув.. той (ріпник), що дістав невинно ляпаса (І. Франко); Один з жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (Олесь Досвітній). оде́ржати ляща́. У душі моїй занило, защеміло, наче я тільки що одержав ляща по потилиці (М. Чабанівський).
да́ти / дава́ти ля́паса кому і без додатка. Завдати сорому, образи кому-небудь; зганьбити когось. — Дали ляпаса (багачі) всій нашій родині (Ірина Вільде).
спійма́ти ля́паса. Бути битим долонею по обличчю, потилиці і т. ін. Спіймав (Оврам) .. такого ляпаса — аж пика йому почервоніла, а потім і зелена стала, бо ручка в Параски-Роксолани була нівроку замашненька (О. Ільченко).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580.
