Відмінності між версіями «Середа»
(Створена сторінка: '''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229. Категорія:Се) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229. | '''Середа, -ди, '''''ж. ''Среда. ''Ще не біда, що без риби середа. ''Ном. № 7229. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | СЕРЕДА́, и, жін. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ====Фразеологічний словник української мови==== | ||
| + | як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він .. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись,як середа на п’ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський); — А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п’ятницю (В. Нестайко); Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п’ятницю (В. Речмедін). | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | 1) день богині Лади, тому вважається жіночим; наймення своє день одержав, імовірно, від того, що був серединою робочого тижня, здавна п’ятиденного, бо субота, за Біблією, вважалася неробочим днем, як і неділя; пісний день, як і п’я́тниця (див.); як пісний день середу вважали нещасливим днем: «Я в середу родилася — горе мені!»; «Люби мене в середу (цебто в день нещастя, суму), а в неділю, як приберуся, на тебе й не подивлюся»; з середоюпов’язані різні заборони — не можна мити й чесати голову, заплітати коси, кроїти одяг — все це на нещастя; та й узагалі будь-яке причепурювання для пісного дня не підходить; гріх також прясти, садити що-небудь, позичати. Добрі ви гості, та в середу трапилися! (Ю. Яновський);Кривиться, як середа на п’ятницю (приказка); Ще не біда, що без риби середа (М. Номис); Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця (приповідка); | ||
| + | 2) Пра́ва (Перепла́вна) середа́ Рахма́нський вели́кдень; | ||
| + | 3) Страсна́ (Вели́ка) середа́ Страсни́й понеді́лок. | ||
| + | |||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ====Синонімія==== | ||
| + | СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбуваєтьсяякась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ [МЕЖИ́] ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́заст. - Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесьвипросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарівблискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, якополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежикущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середискреготу та тьми (П. Грабовський). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | ====Толковый словарь Даля ==== | ||
| + | СЕРЕДА, среда, середина, серединка, -диночка. средина, середка, середочка жен. точка (на черте), черта(на плоскости) или плоскость, мнимый разрез (в толще), обозначающие половину, равный раздел, илиблизкое от этого место, удаленное от краев. До середы пути дошел, да и заболел. На самой середине лужкакедр. Отмеряй серединку. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Більше читайте тут: == | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0 Середа]=== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4 Посеред]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA Понеділок]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 22:14, 4 грудня 2016
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕРЕДА́, и, жін. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150).
"Словопедія"
Фразеологічний словник української мови
як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він .. намагався приховати перед товаришами свою огиду до горілки. — Не кривись,як середа на п’ятницю! — гукали товариші (М. Ю. Тарновський); — А тут я ще спіткнувся і ногу підвернув, аж скрикнув, так заболіло. Сів я на землю і скрививсь, як середа на п’ятницю (В. Нестайко); Побачивши в своєму обійсті незаможників, бундючний Жежеря скривився, мов середа на п’ятницю (В. Речмедін).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1) день богині Лади, тому вважається жіночим; наймення своє день одержав, імовірно, від того, що був серединою робочого тижня, здавна п’ятиденного, бо субота, за Біблією, вважалася неробочим днем, як і неділя; пісний день, як і п’я́тниця (див.); як пісний день середу вважали нещасливим днем: «Я в середу родилася — горе мені!»; «Люби мене в середу (цебто в день нещастя, суму), а в неділю, як приберуся, на тебе й не подивлюся»; з середоюпов’язані різні заборони — не можна мити й чесати голову, заплітати коси, кроїти одяг — все це на нещастя; та й узагалі будь-яке причепурювання для пісного дня не підходить; гріх також прясти, садити що-небудь, позичати. Добрі ви гості, та в середу трапилися! (Ю. Яновський);Кривиться, як середа на п’ятницю (приказка); Ще не біда, що без риби середа (М. Номис); Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця (приповідка); 2) Пра́ва (Перепла́вна) середа́ Рахма́нський вели́кдень; 3) Страсна́ (Вели́ка) середа́ Страсни́й понеді́лок.
«Словники України on-line»
Синонімія
СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбуваєтьсяякась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ [МЕЖИ́] ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́заст. - Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесьвипросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарівблискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, якополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежикущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середискреготу та тьми (П. Грабовський).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Толковый словарь Даля
СЕРЕДА, среда, середина, серединка, -диночка. средина, середка, середочка жен. точка (на черте), черта(на плоскости) или плоскость, мнимый разрез (в толще), обозначающие половину, равный раздел, илиблизкое от этого место, удаленное от краев. До середы пути дошел, да и заболел. На самой середине лужкакедр. Отмеряй серединку.
