Відмінності між версіями «Лозиння»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 582e4d5804559fe017b46e1f.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 582e4d5804559fe017b46e1f.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dafd2b.jpg.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:35, 2 грудня 2016
Лозиння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. Лозиня́чча.
Зміст
Сучаснісловники
української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОЗИ́ННЯ, я, сер., розм. Те саме, що лозняк. Ганкаур вийшов із своїми людьми на берег. Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив йому одному відомою дорогою (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 90).
[1]
ЛОЗИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що лозня́к. Ганкаур вийшов із своїми людьми на берег. Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив йому одному відомою дорогою (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 90).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
«Словники України on-line»
лози́ння – іменник середнього роду
Іноземнісловники
и энциклопедии на Академике
лозиння -я, с., розм. Те саме, що лозняк.
Ілюстрації
|
x140px | 
|
