Відмінності між версіями «Свіжість»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471. Категорія:Св)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471.  
 
'''Свіжість, -жости, '''''ж. ''Свѣжесть. Левиц. І. 471.  
 
[[Категорія:Св]]
 
[[Категорія:Св]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 +
 +
'''Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
СВІ́ЖІСТЬ, жості, жін.
 +
'''1'''. Властивість і якість за знач. свіжий. Свіжість продуктів; Свіжість білизни; Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 47); Твори Руставелі — ані в огні не горіли, ані в воді не тонули1 І були вічні в своїй свіжості, і були оптимістичні, тверді-непорушні (Павло Тичина, III, 1957, 61); Новаторство в мистецтві — це не штукарство, не трюк, не мода. Це свіжість погляду митця на світ, більша, ніж у звичайної людини (Літературна газета, 12.I 1962, 3).
 +
♦ Не першої свіжості: а) не дуже чистий; б) уже відомий, не дуже новий. Прийшли Юхим з Мухою. Але нових ніяких не принесли вістей. Ото, що Дудка Панас із Митром виїздили, та й вже... Власне, і це вже не першої свіжості — ранішні вісті (Андрій Головко, II, 1957, 300).
 +
'''2'''. Чисте, прохолодне повітря; прохолода. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Роман похапцем виходить з сторожки, і свіжість провесни одразу ж охоплює його (Михайло Стельмах, I, 1962, 259); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321);  * Образно. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347).
 +
'''3'''. Гарний, здоровий вигляд. В тюремних мурах залишила вона свою свіжість (хто б сказав, що їй всього двадцять п'ять років?) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Ні врода, що в сестрі цвіла, Ні свіжість.. У ній привабить не могла (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 55);
 +
//  перен. Безпосередність у почуттях, сприйнятті. — Дивлюся я на вас і в глибині душі заздрю: прожити таке життя,.. посивіти на роботі і вберегти таку мрійність, таку свіжість почуттів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 28).

Версія за 23:46, 1 грудня 2016

Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВІ́ЖІСТЬ, жості, жін. 1. Властивість і якість за знач. свіжий. Свіжість продуктів; Свіжість білизни; Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В редакційних кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 47); Твори Руставелі — ані в огні не горіли, ані в воді не тонули1 І були вічні в своїй свіжості, і були оптимістичні, тверді-непорушні (Павло Тичина, III, 1957, 61); Новаторство в мистецтві — це не штукарство, не трюк, не мода. Це свіжість погляду митця на світ, більша, ніж у звичайної людини (Літературна газета, 12.I 1962, 3). ♦ Не першої свіжості: а) не дуже чистий; б) уже відомий, не дуже новий. Прийшли Юхим з Мухою. Але нових ніяких не принесли вістей. Ото, що Дудка Панас із Митром виїздили, та й вже... Власне, і це вже не першої свіжості — ранішні вісті (Андрій Головко, II, 1957, 300). 2. Чисте, прохолодне повітря; прохолода. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Роман похапцем виходить з сторожки, і свіжість провесни одразу ж охоплює його (Михайло Стельмах, I, 1962, 259); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); * Образно. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347). 3. Гарний, здоровий вигляд. В тюремних мурах залишила вона свою свіжість (хто б сказав, що їй всього двадцять п'ять років?) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Ні врода, що в сестрі цвіла, Ні свіжість.. У ній привабить не могла (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 55); // перен. Безпосередність у почуттях, сприйнятті. — Дивлюся я на вас і в глибині душі заздрю: прожити таке життя,.. посивіти на роботі і вберегти таку мрійність, таку свіжість почуттів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 28).