Відмінності між версіями «Ґранат»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
[[
+
 
[[Файл:Гранат|безрамки|ліворуч|Ґранат]]
+
 
]]
+
 
'''Ґранат, -ту, '''''м. '''''= Граната. '''Желех.  
 
'''Ґранат, -ту, '''''м. '''''= Граната. '''Желех.  
 
[[Категорія:Ґр]]
 
[[Категорія:Ґр]]
 +
 +
[[Файл:Granat kamen|міні|камінь гранат]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 +
ГРАНАТ 1, а, чол., ГРАНАТА, и, жін.
 +
1. Плодове дерево або кущ. що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи, зерняткові.., субтропічні плодові — маслини, інжир, японська хурма, гранат (Садівництво і ягідництво, 1957, 10); Над самісінькою дорогою, вп'явшись корінням в кам'яні ущелини, ростуть кущі диких гранатів (Жовтень, 4, 1956, 76); Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238).  * Образно. Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим (Леся Українка, I, 1951, 233).
 +
2. Яскраво-червоні квіти цієї рослини. Бачить [Абібула] троянди, червоні гранати, білі лілеї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 132).
 +
3. Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням, яке оточене соковитим кисло-солодким їстівним маякушем червоного кольору різних відтінків. Гюллє трималась за грати руками видно, що вона силою підвелась до високого віконця і її уста кольору надрізаного граната слали йому жагуче «кохаю» (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 105).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 156.Коментарі (0)
 +
 +
ГРАНАТ 2 а, чол. Самоцвіт, налівдорогоцінне каміння найчастіше червоного або бурого кольору. А на шиї гранати, коралі дукачі як жар горять (Олекса Стороженко, I, 1957, 188); [Чернуха:] А який в мене був «Фауст»! ..весь у сап'яні і золоті гравюри Крелінга, гранати і аметисти на оправі Мрія… (Іван Кочерга, II, 1956, 329);  * У порівняннях. — Подивись, — сказала молода, показуючи на Кобзу, — який гарний козак. — Гарні в нього очі, неначе гранати блищать (Олекса Стороженко, I, 1957, 373).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 156.

Версія за 22:35, 1 грудня 2016


Ґранат, -ту, м. = Граната. Желех.
Файл:Granat kamen
камінь гранат


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

ГРАНАТ 1, а, чол., ГРАНАТА, и, жін. 1. Плодове дерево або кущ. що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи, зерняткові.., субтропічні плодові — маслини, інжир, японська хурма, гранат (Садівництво і ягідництво, 1957, 10); Над самісінькою дорогою, вп'явшись корінням в кам'яні ущелини, ростуть кущі диких гранатів (Жовтень, 4, 1956, 76); Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238). * Образно. Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим (Леся Українка, I, 1951, 233). 2. Яскраво-червоні квіти цієї рослини. Бачить [Абібула] троянди, червоні гранати, білі лілеї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 132). 3. Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням, яке оточене соковитим кисло-солодким їстівним маякушем червоного кольору різних відтінків. Гюллє трималась за грати руками видно, що вона силою підвелась до високого віконця і її уста кольору надрізаного граната слали йому жагуче «кохаю» (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 105). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 156.Коментарі (0)

ГРАНАТ 2 а, чол. Самоцвіт, налівдорогоцінне каміння найчастіше червоного або бурого кольору. А на шиї гранати, коралі дукачі як жар горять (Олекса Стороженко, I, 1957, 188); [Чернуха:] А який в мене був «Фауст»! ..весь у сап'яні і золоті гравюри Крелінга, гранати і аметисти на оправі Мрія… (Іван Кочерга, II, 1956, 329); * У порівняннях. — Подивись, — сказала молода, показуючи на Кобзу, — який гарний козак. — Гарні в нього очі, неначе гранати блищать (Олекса Стороженко, I, 1957, 373). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 156.