Відмінності між версіями «Кульбака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20100709_1166789724.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20100709_1166789724.jpg |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Охотничье-прогуло.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Охотничье-прогуло.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sedlo.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 03:24, 1 грудня 2016
Кульба́ка, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КУЛЬБА́КА. и, ж., заст. Сідло. За тиждень вернувся батько і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев’яти (Стар., Облога.., 1961, 18); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (Фр., IX, 1952, 248); Ніби Діоген, Уміє він із долею мириться: Пропив кульбаку, то не жаль стремен! (Рильський, Поеми, 1957, 13). Ви́садити з кульба́ки — вибити з коня. Камер та висадив Еней з кульбаки, Ансула в ад послав по раки (Котл., І, 1952, 260).
КУЛЬБАКА дружин., южн. верхове сідло; кульвака тамб. козаче сідло. Кульбачный, що відноситься до сідла. Кульбачить кого, сідлати.
Тлумачний словник Даля. В.И. Даль. 1863-1866.