Відмінності між версіями «Кульбака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0 КУЛЬБА́КА.] и, ж., заст. Сідло. За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев’яти (Стар., Облога.., 1961, 18); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (Фр., IX, 1952, 248); Ніби Діоген, Уміє він із долею мириться: Пропив кульбаку, то не жаль стремен! (Рильський, Поеми, 1957, 13). | ||
| + | Ви́садити з кульба́ки — вибити з коня. Камер та висадив [Еней] з кульбаки, Ансула в ад послав по раки (Котл., І, 1952, 260). | ||
| + | |||
| + | [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/259998/%D0%9A%D0%A3%D0%9B%D0%AC%D0%91%D0%90%D0%9A%D0%90 КУЛЬБАКА] | ||
| + | дружин., южн. верхове сідло; кульвака тамб. козаче сідло. Кульбачный, що відноситься до сідла. Кульбачить кого, сідлати. | ||
| + | |||
| + | Тлумачний словник Даля. В.И. Даль. 1863-1866. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 03:01, 1 грудня 2016
Кульба́ка, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КУЛЬБА́КА. и, ж., заст. Сідло. За тиждень вернувся [батько] і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев’яти (Стар., Облога.., 1961, 18); Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжя, мечі, кульбаки, ратища і подають Гостомислові (Фр., IX, 1952, 248); Ніби Діоген, Уміє він із долею мириться: Пропив кульбаку, то не жаль стремен! (Рильський, Поеми, 1957, 13). Ви́садити з кульба́ки — вибити з коня. Камер та висадив [Еней] з кульбаки, Ансула в ад послав по раки (Котл., І, 1952, 260).
КУЛЬБАКА дружин., южн. верхове сідло; кульвака тамб. козаче сідло. Кульбачный, що відноситься до сідла. Кульбачить кого, сідлати.
Тлумачний словник Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
Ілюстрації
|
|
|
|
