Відмінності між версіями «Кожушка»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К - покритий сукном верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід. | КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К - покритий сукном верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід. | ||
| + | |||
| + | Угорські українці носили короткі до пояса кожушки але з рукавами. Такі самі короткі кожушки носили інколи і гуцули. На старовинних картинах козаки були зображені також в подібних кожушках — кожанках. Угорські русини носили губу — непокриту кожушину з невисоким коміром, хутром наверх з ратичками, кроєм подібну на пелерину . | ||
| + | |||
| + | Простий кожух, особливо на Правобережжі оздоблювали кольоровими нашивками з сап'янової шкіри. Тулубястий кожух таких нашивок не мав або мав дуже мало. | ||
| + | |||
| + | На Полтавщині носили кожушанки довжиною до колін. Тулубястий кожух, а також кожушина в старовину рясно вишивалися. Особливу увагу при вишивці звертали на комір та поли. Кожушину часто вишивали також і над станом на спині, вишиваючи при цьому квіти над кожним з трьох «вусів». Вишивали кожухи гарусом та шерстяною ниткою. Найбільш поширеними барвами були зелена та червона. Майстер спочатку наносив на виправленій набіло шкірі вуглиною малюнок, а вже потім по ньому вишивав. Вишивали кожухи «в пройму», застеляючи нитками всередині нанесеного контору малюнка. Орнаментом було найчастіше натуралістичне зображення галузок та квітів. Кривулясті галузки вишивали здебільшого чорними нитками, листочки — зеленими, а квіти червоними, фіолетовими та жовтими кольорами. На Полтавщині найбільшого поширення вишивання кожухів набуло в околицях Зінькова. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:48, 30 листопада 2016
Кожушка, -ки, ж. = Кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином. Черниг. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Кожу́х (кожушанка, тулуп, бекеша, байбарак, шуба, губа, кожанка) — верхній одяг з овечої шкури хутром усередину.
КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К - покритий сукном верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід.
Угорські українці носили короткі до пояса кожушки але з рукавами. Такі самі короткі кожушки носили інколи і гуцули. На старовинних картинах козаки були зображені також в подібних кожушках — кожанках. Угорські русини носили губу — непокриту кожушину з невисоким коміром, хутром наверх з ратичками, кроєм подібну на пелерину .
Простий кожух, особливо на Правобережжі оздоблювали кольоровими нашивками з сап'янової шкіри. Тулубястий кожух таких нашивок не мав або мав дуже мало.
На Полтавщині носили кожушанки довжиною до колін. Тулубястий кожух, а також кожушина в старовину рясно вишивалися. Особливу увагу при вишивці звертали на комір та поли. Кожушину часто вишивали також і над станом на спині, вишиваючи при цьому квіти над кожним з трьох «вусів». Вишивали кожухи гарусом та шерстяною ниткою. Найбільш поширеними барвами були зелена та червона. Майстер спочатку наносив на виправленій набіло шкірі вуглиною малюнок, а вже потім по ньому вишивав. Вишивали кожухи «в пройму», застеляючи нитками всередині нанесеного контору малюнка. Орнаментом було найчастіше натуралістичне зображення галузок та квітів. Кривулясті галузки вишивали здебільшого чорними нитками, листочки — зеленими, а квіти червоними, фіолетовими та жовтими кольорами. На Полтавщині найбільшого поширення вишивання кожухів набуло в околицях Зінькова.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://uk.worldwidedictionary.org/кожушок https://uk.wikipedia.org/wiki/Кожух
