Відмінності між версіями «Велетенський»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | |
| + | [http://sum.in.ua/s/veletensjkyj Тлумачення слова у сучасних словниках] | ||
| + | |||
| + | ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (Іван Микитенко, II, 1957, 499); Тоді Коловратський набрав повні легені повітря і раптом гримнув на повну силу своєї велетенської горлянки (Юрій Смолич, II, 1958, 37); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Робітники приносили дивні, хвилюючі чутки про нові велетенські заводи (Олесь Донченко, II, 1956, 9); Велетенської сили грім звалився на море, і здавалося, буря завмерла від тієї сили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 57). | ||
| + | 2. перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін. Може вмерти і людина і розсипатись на порох — та горітиме на зорях велетенське її діло! (Юрій Яновський, V, 1959, 39); Велетенські бачу цілі я На обріях світів (Максим Рильський, I, 1956, 127). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:19, 30 листопада 2016
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (Іван Микитенко, II, 1957, 499); Тоді Коловратський набрав повні легені повітря і раптом гримнув на повну силу своєї велетенської горлянки (Юрій Смолич, II, 1958, 37); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Робітники приносили дивні, хвилюючі чутки про нові велетенські заводи (Олесь Донченко, II, 1956, 9); Велетенської сили грім звалився на море, і здавалося, буря завмерла від тієї сили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 57). 2. перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін. Може вмерти і людина і розсипатись на порох — та горітиме на зорях велетенське її діло! (Юрій Яновський, V, 1959, 39); Велетенські бачу цілі я На обріях світів (Максим Рильський, I, 1956, 127). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.
Ілюстрації
|
|
|
|
