Відмінності між версіями «Боїще»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Боїще, -ща,''' ''с.'' 1) Битва, бой.'' Хоч і не одіб’єшся вже, так боїщем навтішаєшся.'' МВ. II. 81. ''...) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ==Словник української мови== | ||
+ | БОЇ́ЩЕ, а, сер. | ||
+ | 1. Збільш. до бій 1, 2. Удові здавалося, що, як одбиватись од якого лиха руками, то хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем натішишся славно (Марко Вовчок, I, 1955, 184); — Я бачу січу страшенну, боїще люте (Панас Мирний, IV, 1955, 333). | ||
+ | 2. Місце, де відбувався бій. Пішли ся брати [битися] на олов'яне боїще (Словник Грінченка). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212. |
Версія за 18:53, 30 листопада 2016
Боїще, -ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб’єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов’яне боїще. Драг. 262. Или здѣсь просто = тік? См. Боїсько.
Сучасні словники
Словник української мови
БОЇ́ЩЕ, а, сер. 1. Збільш. до бій 1, 2. Удові здавалося, що, як одбиватись од якого лиха руками, то хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем натішишся славно (Марко Вовчок, I, 1955, 184); — Я бачу січу страшенну, боїще люте (Панас Мирний, IV, 1955, 333). 2. Місце, де відбувався бій. Пішли ся брати [битися] на олов'яне боїще (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 212.