Відмінності між версіями «Харциз»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Харциз, -за, '''''м''Разбойникъ, грабитель. ''Ме звір я людську кров пролити і не харциз, люде...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | == Словник Бориса Грiнченка == | ||
'''Харциз, -за, '''''м''Разбойникъ, грабитель. ''Ме звір я людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. ''Котл. Ен. IV. 50. | '''Харциз, -за, '''''м''Разбойникъ, грабитель. ''Ме звір я людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. ''Котл. Ен. IV. 50. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
+ | == Сучасне тлумачення == | ||
+ | # ХАРЦИ́З, а, чол., розм. Розбійник, грабіжник. — Не звір я — людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (Іван Котляревський, I, 1952, 185); [Віталій:] На попасі, тілько місяць зайшов, потемніло, саме перший сон став налягать, харцизи почали до валки підкрадатись... А ми.. як шарахнули з двадцяти рушниць, так десяток харцизів і покотилось! (Карпенко-Карий, II, 1960, 193); * У порівняннях. На сторожі Стояли Евріал і Низ; Хоть молоді були, та гожі І кріпкі, храбрі [хоробрі], як харциз (Іван Котляревський, I, 1952, 220);Уживається як лайливе слово. Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! Не минеш ти тепер Денисових рук!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 255); [Бобренчиха:] Ах ти харцизе, розбишако клятий! (Володимир Самійленко, II, 1958, 78). | ||
+ | # ХАРЦИЗ ,розбійник, РОЗБИШАКА, ГРАБІЖНИК; харцизник, харцизяка, харциза | ||
+ | # Харцизи — етносоціальна група на території сучасної України (Донецька область) (кінець XVI — середина XVIII століття). | ||
+ | # Воровскі черкаси – назва використовувалася в літературі XVII—XVIIІ сторіччя. | ||
+ | # Запорожці (харцизи) – назва використовувалася в літературі XVII—XIX сторіччя. | ||
+ | # Харциз («харциз», «харцизник», «харцизяка») — діалектне староукраїнське слово на позначення розбійника. Словник української мови в 11 томах та Словар української мови Грінченка тлумачать це слово як «розбійник, грабіжник». Тлумачний словник російської мови Володимира Даля пояснюється це слово схоже: «шатун, волоцюга, злодюжка». | ||
+ | http://cs5438.vkontakte.ru/u40807501/131156945/x_9865e6d4.jpg | ||
+ | http://www.starslife.ru/images/content_images/_rapuncel__907b4246.jpg | ||
+ | http://cs.pikabu.ru/images/big_size_comm/2013-04_6/13673237985322.jpg | ||
+ | == Поселення харцизiв == | ||
+ | # Вільне Новомосковський район- село було засноване Харцизами. Всі розбійники з округи ховалися від переслідування Коша Запорізького і його влади в цьому місці . Тут було давнє право притулку .На харцизів що тут ховалися непоширювалася влада Коша. Мешканців цього місця боявся сам полковник Самарської паланки і всі його осавули. У цій місцевості часто несподівано з'являвся Гаркуша, відомий харциз-характерник, обвішаний дукатами і оперезаний капшуком із золотом, тут же він гарцював на своїх білих пегаса і запрошував до себе братів мисливців-гайдуків | ||
+ | # Слов'янка Межівський район-За розпорядження коша запорізького, для оборони Муравського шляху від набігів татарів на цьому місці був заснований зимівник в балці сотником запорожців-харцизів Гончаром. Він не раз тут нападав на татар і перемагав їх. В одному з боїв з татарвою в 1660 році Гончар загинув. Його з почестями поховали в цьому займище. З того часу балка Гончара і могила Гончара біля Слов'янки була для запорожців святим місцем. | ||
+ | # Дружківка -Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запоріжців, куралесів, характерників, харцизів, які були пов'язані з бахмутськими й Маяцькими козаками й одстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків татарських. | ||
+ | # Ясинувата — З 1745 Ясинувате стало главнім центром для харцізів характерників, для гайдамаків і гайдуків. | ||
+ | # Гуляйполе- у 1770 році на березі річки Гайчур в балці Калмичка утворився центр гайдамаків харцизників і камишників. Неодноразово на цей центр нападав командир Дніпровської лінії генерал майор Нік. Як. Ланів і очищав околиці балки Калимчки. 1785 за рішенням Губернського правління Катеринославського намісництва на місці Камичкі була влаштоване державне військове поселення. | ||
+ | == Географiчний топонiм == | ||
+ | Слово Харциз, часто використовують в географічних назвах в Донецькій області дуже поширений топонім Балка Харцизька. | ||
+ | Топонім зустрічається біля таких населених пунктів як: | ||
+ | |||
+ | * Троїцько-Харцизьк | ||
+ | * Золотарівка | ||
+ | * Новопелагіївка | ||
+ | * Рубіжне Добропільський район | ||
+ | * Гусельщикове Новоазовський район | ||
+ | * Мічуріне Тельманівський район | ||
+ | == Примiтки == | ||
+ | |||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/Харцизи | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/kharcyz | ||
+ | |||
+ | http://slovopedia.org.ua/41/53413/275221.html | ||
+ | == Вiдео == | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=yH8cAqSFLfw | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=NF1nwGEf7aY |
Версія за 22:05, 29 листопада 2016
Зміст
Словник Бориса Грiнченка
Харциз, -за, мРазбойникъ, грабитель. Ме звір я людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.
Сучасне тлумачення
- ХАРЦИ́З, а, чол., розм. Розбійник, грабіжник. — Не звір я — людську кров пролити, І не харциз, людей щоб бити (Іван Котляревський, I, 1952, 185); [Віталій:] На попасі, тілько місяць зайшов, потемніло, саме перший сон став налягать, харцизи почали до валки підкрадатись... А ми.. як шарахнули з двадцяти рушниць, так десяток харцизів і покотилось! (Карпенко-Карий, II, 1960, 193); * У порівняннях. На сторожі Стояли Евріал і Низ; Хоть молоді були, та гожі І кріпкі, храбрі [хоробрі], як харциз (Іван Котляревський, I, 1952, 220);Уживається як лайливе слово. Тепер він знає, хто коні бере.. А, злодію, коноводе, харцизе проклятий! Не минеш ти тепер Денисових рук!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 255); [Бобренчиха:] Ах ти харцизе, розбишако клятий! (Володимир Самійленко, II, 1958, 78).
- ХАРЦИЗ ,розбійник, РОЗБИШАКА, ГРАБІЖНИК; харцизник, харцизяка, харциза
- Харцизи — етносоціальна група на території сучасної України (Донецька область) (кінець XVI — середина XVIII століття).
- Воровскі черкаси – назва використовувалася в літературі XVII—XVIIІ сторіччя.
- Запорожці (харцизи) – назва використовувалася в літературі XVII—XIX сторіччя.
- Харциз («харциз», «харцизник», «харцизяка») — діалектне староукраїнське слово на позначення розбійника. Словник української мови в 11 томах та Словар української мови Грінченка тлумачать це слово як «розбійник, грабіжник». Тлумачний словник російської мови Володимира Даля пояснюється це слово схоже: «шатун, волоцюга, злодюжка».
Поселення харцизiв
- Вільне Новомосковський район- село було засноване Харцизами. Всі розбійники з округи ховалися від переслідування Коша Запорізького і його влади в цьому місці . Тут було давнє право притулку .На харцизів що тут ховалися непоширювалася влада Коша. Мешканців цього місця боявся сам полковник Самарської паланки і всі його осавули. У цій місцевості часто несподівано з'являвся Гаркуша, відомий харциз-характерник, обвішаний дукатами і оперезаний капшуком із золотом, тут же він гарцював на своїх білих пегаса і запрошував до себе братів мисливців-гайдуків
- Слов'янка Межівський район-За розпорядження коша запорізького, для оборони Муравського шляху від набігів татарів на цьому місці був заснований зимівник в балці сотником запорожців-харцизів Гончаром. Він не раз тут нападав на татар і перемагав їх. В одному з боїв з татарвою в 1660 році Гончар загинув. Його з почестями поховали в цьому займище. З того часу балка Гончара і могила Гончара біля Слов'янки була для запорожців святим місцем.
- Дружківка -Після переселення запоріжців в Олешки й після невдалого Прутського походу 1711 року, коли ця місцевість відійшла під турецько-татарську владу, в Дружківці сиділо декілька престарілих запоріжців, куралесів, характерників, харцизів, які були пов'язані з бахмутськими й Маяцькими козаками й одстрашували турецько-татарську орду, що з'явилася в цій місцевості. У 1768 і 1769 рр. запорожці дружно відстояли й захистили свою Дружківку від усіх нападів і наскоків татарських.
- Ясинувата — З 1745 Ясинувате стало главнім центром для харцізів характерників, для гайдамаків і гайдуків.
- Гуляйполе- у 1770 році на березі річки Гайчур в балці Калмичка утворився центр гайдамаків харцизників і камишників. Неодноразово на цей центр нападав командир Дніпровської лінії генерал майор Нік. Як. Ланів і очищав околиці балки Калимчки. 1785 за рішенням Губернського правління Катеринославського намісництва на місці Камичкі була влаштоване державне військове поселення.
Географiчний топонiм
Слово Харциз, часто використовують в географічних назвах в Донецькій області дуже поширений топонім Балка Харцизька. Топонім зустрічається біля таких населених пунктів як:
- Троїцько-Харцизьк
- Золотарівка
- Новопелагіївка
- Рубіжне Добропільський район
- Гусельщикове Новоазовський район
- Мічуріне Тельманівський район
Примiтки
https://uk.wikipedia.org/wiki/Харцизи
http://slovopedia.org.ua/41/53413/275221.html