Відмінності між версіями «Цупечка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Джерела та література)
Рядок 27: Рядок 27:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Archeolog/2004_7/czajka1.pdf Роман Чайка. Керамічні люльки із Жовківщини]
 +
* [http://www.baturin-capital.gov.ua/newspaper/22.pdf Тетяна Бутенко. Люлька з експозиції палацу]
 +
* [http://uartlib.org/allbooks/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/oksana-kovalenko-glinyani-lyulki-xvii-xviii-stolit-za-materialami-poltavshhini/  Оксана Коваленко. Глиняні люльки XVII—XVIII століть (за матеріалами Полтавщини). Опішне, Українське Народознавство, 2008.]
 +
* [http://www.stolytsya.kiev.ua/71/art/1185120314.html І дим такий солодкий і приємний]
 +
* [http://garbuz.org.ua/Remesla/2009-03-06-09-55-28.html Козак без люльки, як без коня.]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 05:25, 28 листопада 2016

Цупечка, -ки, ж. Коротенькая курительная трубка. Сз. Л. 257.

Сучасні словники

Лю́лька (діал. фа́йка, цибух, цупечка) — пристрій для паління тютюну та інших рослинних речовин, який складається з мундштука та стамелю. Люльки були широко розповсюджені в усьому світі, однак з початку XX століття їх поступово витіснили цигарки.

Сучасні люльки для паління тютюну виготовляють з бріару, рідше використовують морську пінку, морту, тикви та кукурудзяні качани. Усі інші матеріали, в своїй більшості, частіше носять декоративний характер і не рекомендуються для використання за прямим призначенням.

Ілюстрації

Фото
Фото
Підпис під зображенням

Медіа

[[1]]

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання