Відмінності між версіями «Гниль»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Гн]] | [[Категорія:Гн]] | ||
| − | + | ==сучасний словник== | |
1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Юрій Яновський, 1 1958, 170); * Образно. Невже у вас припало серце гниллю 1 не вража сльоза бідот людських? (Михайло Старицький. Вибр.. 1959, 13). | 1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Юрій Яновський, 1 1958, 170); * Образно. Невже у вас припало серце гниллю 1 не вража сльоза бідот людських? (Михайло Старицький. Вибр.. 1959, 13). | ||
2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. Хоч, вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Іван Франко, VI, 1951, 49); Гострим, гнівним словом вони [сатиричні піснії викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мистецтво, 1, 1955, 25). | 2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. Хоч, вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Іван Франко, VI, 1951, 49); Гострим, гнівним словом вони [сатиричні піснії викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мистецтво, 1, 1955, 25). | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:4500802.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:4500802.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:image053.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 23:48, 27 листопада 2016
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
сучасний словник
1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Юрій Яновський, 1 1958, 170); * Образно. Невже у вас припало серце гниллю 1 не вража сльоза бідот людських? (Михайло Старицький. Вибр.. 1959, 13). 2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. Хоч, вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Іван Франко, VI, 1951, 49); Гострим, гнівним словом вони [сатиричні піснії викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мистецтво, 1, 1955, 25). 3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів. У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (Технічні культури, 1956, 177); Суха гниль сильно уражує бульби [картоплі] переважно в другу половину зимового зберігання (Картопля, 1957, 220). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93.
Ілюстрації
|
|
