Відмінності між версіями «Білий»

Поточна версія на 23:09, 27 листопада 2016

{{subst:Шаблон:інстут суспільства}}

Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Нп. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) Білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. Нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) Білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) Білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) Біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 7) Біла рядовина. См. Рядовина 1. Вас. 168. 8) По білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у. 9) Біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном. 10) Біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц. Ум. Біленький, білесенький.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словар українського сленгу БІЛИЙ (-а, -е) ♦ Біла гвардія. Біле братство. Білі справи, мол. Люди, що вживають "білі" наркотики (кокаїн, героїн). ПСУМС, 8. Біла ширка, нарк. Барбітурати, психотропні препарати. В деяких випадках мені допомагає барбітура. Звичайнісіньке снодійне. Різних типів. Ніяких опіатів. Шантрапа в трубі, далеко не бідна, називає її "білою ширкою" (О. Ульяненко, Ізгої). ♦ Біле сонце пустелі, нарк. Опіум, героїн. "Біле сонце пустелі" (читай, опіум і героїн) вже не є основною наркотичною речовиною, що транспортується територією Східної Європи (ПіК, 2001, № 5).

Фразеологічний словник української мови

БІЛИЙ

(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,

бі́лий (Бо́жий) світ. 1. Життя у всіх його формах і виявах. Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із цього гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра); Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало); Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко); Защебече (соловейко) на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б’ється, любо… І світ Божий, як Великдень (Т. Шевченко). 2. Все навколишнє. Зранку сніжок потроху почав падати .. І к (до) обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний).

бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий).

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети).

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний).

до (бі́лого (Бо́жого)) сві́та, нар.-поет. До ранку, до світанку. Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр.. пісні); Чіпка знявся.., проходив по надвір’ю мало не до світа білого (Панас Мирний); Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах).

до бі́лого сні́гу. Дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний).

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра (курчат) була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив (Андрій) до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський).

зав’яза́ти / зав’я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка. 1. Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т. ін. — Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав’язувати! (М. Коцюбинський); Хай суджений .. не зав’яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах). світ зав’я́заний. (Тітка:) Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. (Олеся:) — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав’язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок). зав’язати сві́ту. Вона (Маруся) в Полтаві світу зав’язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко). 2. чий. Змарнувати комусь кращі роки життя, зробити їх безрадісними (перев. через нещасливе заміжжя, одруження). Вона (свекруха) з першого ж дня вважала, що її син “зав’язав собі світ” і

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький).

(І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний).

на бі́лий (Бо́жий) світ, зі сл. вихо́дити, виво́дити тощо. Надвір, назовні; на свіже повітря. Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар); Катря впала коло тії кам’яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії (тієї) печери на світ Божий (Марко Вовчок).

не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети).

світ (бі́лий) закри́вся (замкну́вся) кому, для кого і без додатка.1. Хто-небудь помер, загинув. Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв); Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху (Івана) риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський). 2. Хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя. — Тепер сказала (Галочка),— усе покончила (покінчила). Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ’яненко); Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе (О. Гончар).

сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно. 1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш). сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок).

се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни). 1. Відкрито, неприховано, не соромлячись. Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети); — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся (соромилися б) таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич). 2. Відкритий, неприхований. — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах).

стари́й як (бі́лий (Бо́жий)) світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу (пропоную) тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє (нехай живе) красота (І. Франко); (Хламушка:) На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник).

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський).

у бі́лий світ, як у копі́йку, зі сл. стріля́ти. Не туди, куди слід; навмання. Вони (снаряди) стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник). у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів (фашисти), .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний).

чо́рним по бі́лому, зі сл. напи́сано. Цілком чітко, зрозуміло і т. ін. У Переяславських пактах чорним по білому написано аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак); Там (у “Положенні”) чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах); — Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80&noj=1&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ei=y9OoUojNF-Xb7Ab9hID4Dg&ved=0CAkQ_AUoAQ&biw=1366&bih=605&dpr=1#facrc=0%3B%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD&imgdii=_&imgrc=_

Джерела та література

«Українська Мала Енциклопедія»

Білий колір в українській народній символіці

Бі́ла ба́рва в українській народній символіці символ чистоти: «Я матері догоджу, постіль білу постелю». «Взяв білу сорочку» — себто, чисту (за Словником Грінченка). Відповідно до цього, білий колір символ і моральної чистоти: «Не жаль мені тої хустки, що на біло пряла. А жаль мені Василечка, що вірно кохала…» Або: Ой у лузі калина білим цвітом зацвіла, Пішли її дружки рвати, Не далася ламати. Аж пішла Марисенька нарвала, наламала Та й внесла до світлоньки Межи краснії дівоньки… Фізична чистота в'яжеться з красою: — «Причарувало біле личенько.» У Західній Україні епітет «білий» в розумінні гарний зустрічається досить часто, і то не тільки в пристосуванні до дівчат та жінок: «Біла дівчина», але й «Білий молодець» (Головацький, II, ст. 11 IV, ст. 62—63). І навіть — «біле дитя, на ім'я Максим» (Чубинський. III. ст. 392). Моральна чистота в'яжеться з святістю: «Білий тиждень» — страсний тиждень. «По білому співати» — співати церковні пісні. На Волині «білим тижнем» називали п'ятий тиждень Великого Посту, бо тоді звичайно білили хати перед Великодніми святами, а також сіяли розсаду капусти — «щоб була біла, велика і тверда» (Кіев. Стар., 1895, V, ст. 71). У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігіною установою, завжди вбиралися в біле. І досі церква, після Воскресення Христового, вбирається в біле, і янголи, на знак радощів, з'являються в білому. Білий кольор символізує денне сонячне світло і взагалі тутешнє наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потустороннього світу: «Хведір умер, і сама я осталася на білому світі.»

Не співає, — як сирота, Білим світом нудить… (Т. Шевченко) У зв'язку, мабуть, із символікою святости, білий кольор був у нас подекуди й символом жалоби. Так, на Покутті звичай вимагав, щоб воли, якими везли покійника, були білі (Анучин: «Древности», XIV, 136). На Гуцульщині, на знак, що в хаті є покійник, вішали знадвір'я над вікном білу перемітку (Мат. для укр. етн., НТШ, V, 242). На знак жалоби і в пісні співається: «Під білою березою козаченька вбито…» Біла барва, як жалоба, відома в багатьох народів. У єгиптян, особи, що везли похоронні санки (бо й там, як у нас в старовину, санки складали частину поховального обряду), мали білий шарф, чи рушник, через плече. Давні римлянки, імператорської доби, почали були вбиратися, на знак жалоби по своєму чоловікові, в біле, — це мало б символізувати їх чистоту в відношенні до нього. Французькі королеви, коли були вдовами, завжди, на знак жалоби, носили білі сукні. Тому їх і знали — «білі королеви». Біла барва ще досі символізує жалобу в і Китаї, і північно-американська нафтова компанія Стандарт Ойл дорого заплатила за своїє незнання народньої символіки: пофарбувала була всі свої розподільники нафти в тій країні на біло, і з тим наслідком, що як висловлюється Навард Кетчам, — «навіть і коти обходили їх десятою дорогою» («Селексіонес» 1943, IX, 25), аж поки Стандарт Ойл не перефарбувала ті свої розподільники в іншу барву. В давні часи (Київська Русь) кольором позначалися також сторони світу. Так білим був позначений захід (наприклад білі хорвати — західні хорвати).