Відмінності між версіями «Уруна»
(Створена сторінка: '''Уруна, -ни, '''''ж. ''Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. ''Добра вруна, треба спасувать. Пожени ко...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Уруна, -ни, '''''ж. ''Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. ''Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. ''НВолын. у. ''Гарні вруна сього року. ''НВолын. у. | '''Уруна, -ни, '''''ж. ''Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. ''Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. ''НВолын. у. ''Гарні вруна сього року. ''НВолын. у. | ||
[[Категорія:Ур]] | [[Категорія:Ур]] | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі і сучасність|підрозділ=підрозділ}} | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/vruna /vruna] | ||
| + | ВРУ́НА (УРУ́НА), врун, мн. (одн. вруно, а, сер.), с. г. | ||
| + | 1. Густі сходи посівів; руна. Гарні вруна сього року (Словник Грінченка); У руна вкриті білосніжним пухом, Що проти місяця іскриться, ніби Сріблисте море (Максим Рильський, I, 1956, 436); Колихає колгоспним вруном Сизо-зелена далина (Андрій Малишко, III, 1957, 246). | ||
| + | 2. Густа вовна з овець. М'які, суцільні вруна.. одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 106). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 761. | ||
Поточна версія на 14:06, 27 листопада 2016
Уруна, -ни, ж. Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. НВолын. у. Гарні вруна сього року. НВолын. у.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі і сучасність|підрозділ=підрозділ}}
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) /vruna ВРУ́НА (УРУ́НА), врун, мн. (одн. вруно, а, сер.), с. г. 1. Густі сходи посівів; руна. Гарні вруна сього року (Словник Грінченка); У руна вкриті білосніжним пухом, Що проти місяця іскриться, ніби Сріблисте море (Максим Рильський, I, 1956, 436); Колихає колгоспним вруном Сизо-зелена далина (Андрій Малишко, III, 1957, 246). 2. Густа вовна з овець. М'які, суцільні вруна.. одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 106). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 761.
