Відмінності між версіями «Верб’я»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 37: Рядок 37:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верба 1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верба 1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верба 2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верба 2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:верба 3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 21:06, 24 листопада 2016

Верб’я, -б’я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся золоте верб’я росте. Ном. № 3136. Верб’я, -б’я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся золоте верб’я росте. Ном. № 3136.

Сучасні словники

ВЕ́РБ'Я, я, сер., збірн., рідко. Верби. ♦ Верб'я золоте росте — те саме, що Верби золоті ростуть (див. верба). Куди не повернешся — золоте верб'я росте

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕРБ'Я ве́рб'я іменник середнього роду рідко

"Словопедія"

ВЕ́РБ’Я, я, с., збірн., рідко. Верби. ◊ Ве́рб’я золоте́ росте́ — те саме, що Ве́рби золоті́ росту́ть (див. верба́). Куди не повернешся — золоте верб’я росте (Номис, 1864, № 3130).УКРЛІТ.ORG_Cловник

«Словники України on-line»

Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO ве́рб'я – іменник середнього роду

відмінок однина множина називний ве́рб'я родовий ве́рб'я давальний ве́рб'ю знахідний ве́рб'я орудний ве́рб'ям місцевий на/у ве́рб'ї, ве́рб'ю кличний ве́рб'я* [рідко]

Ілюстрації

Верба 1.jpg Верба 2.jpg Верба 3.jpg

Медіа