Відмінності між версіями «Кіпка»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КІ́ПКА, и, жін. Зменш. до копа 1. Поставлю женців сімсот молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок | ||
| + | КОПА́, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Прокинулась — нема нічого. На Йвася глянула, взяла Його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та стайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Оголені поля сумовито жовтіли стернями, тільки де-не-де стирчали копи й полукіпки (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 153); | ||
| + | // Копиця (у 1 знач.). Де ж Катрусю пригорнула [ніч]: Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою Сина забавляє..? (Тарас Шевченко, I, 1963, 30). | ||
| + | ♦ Не твоя копа молотиться — це не тебе стосується. — Ти спи отам, — цикнув Артемович на сина. — Не твоя копа молотиться (Олесь Гончар, Новели, 1954, 108). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т. ін.). Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито Опішнянських слив, Горіхів Київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Продавала їх [раки] на копи або й на штуки (Іван Франко, III, 1950, 50). | ||
| + | ♦ Більш копи лиха не буде — гірше вже не буде. [Конон:] Коли на те пішло, так більш копи лиха не буде (Марко Кропивницький, II, 1958, 421); Наговорити (наплести і т. ін.) сім кіп гречаної вовни див. вовна. | ||
| + | |||
| + | 3. заст. Одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 копійкам. І день і ніч працювала, Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Тарас Шевченко, I, 1951, 232). | ||
| + | |||
| + | 4. На Україні в XV—XVIII ст. — збори сільської громади для розв'язування судових або громадських справ. — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (Іван Франко, VI, 1951, 25). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:00, 23 листопада 2016
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КІ́ПКА, и, жін. Зменш. до копа 1. Поставлю женців сімсот молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок КОПА́, и, жін.
1. Стіжок із 60 снопів хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. Прокинулась — нема нічого. На Йвася глянула, взяла Його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Тарас Шевченко, II, 1953, 287); Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та стайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 187); Оголені поля сумовито жовтіли стернями, тільки де-не-де стирчали копи й полукіпки (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 153); // Копиця (у 1 знач.). Де ж Катрусю пригорнула [ніч]: Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою Сина забавляє..? (Тарас Шевченко, I, 1963, 30). ♦ Не твоя копа молотиться — це не тебе стосується. — Ти спи отам, — цикнув Артемович на сина. — Не твоя копа молотиться (Олесь Гончар, Новели, 1954, 108).
2. розм. Одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т. ін.). Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито Опішнянських слив, Горіхів Київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Продавала їх [раки] на копи або й на штуки (Іван Франко, III, 1950, 50). ♦ Більш копи лиха не буде — гірше вже не буде. [Конон:] Коли на те пішло, так більш копи лиха не буде (Марко Кропивницький, II, 1958, 421); Наговорити (наплести і т. ін.) сім кіп гречаної вовни див. вовна.
3. заст. Одиниця лічби грошей, що дорівнює 50 копійкам. І день і ніч працювала, Подушне платила... І синові за три копи Жупанок купила (Тарас Шевченко, I, 1951, 232).
4. На Україні в XV—XVIII ст. — збори сільської громади для розв'язування судових або громадських справ. — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (Іван Франко, VI, 1951, 25).
Ілюстрації
|
|
|
|
