Відмінності між версіями «Веризуб»

Версія за 12:28, 20 листопада 2016

Веризуб

Словник Грінченка

Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.

Сучасні словники

Український тлумачний словник

вирезуб -а, ч. Велика промислова риба з родини коропових, яка водиться в річках і лиманах на півдні України.

Орфографічний словник української мови

вирезу́б іменник чоловічого роду, істота риба

Біологічна класифікація

Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi) Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes) Родина: Коропові (Cyprinidae) Рід: Плітка (Rutilus) Вид: Вирозуб

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Характеристика

Тіло видовжене, низьке. Рот нижній, косо зрізаний. В бічній лінії переважно 60–67 (53–69) лусок. Найбільша довжина тіла до 71 см, маса до 8 кг, зазвичай 1,2–3,5 кг, тривалість життя понад 10 років. Верхня третина тіла темно-сіра, попеляста, боки світло- або сріблясто-сірі, черево молочно-біле. Спинний, хвостовий і грудні плавці при основі жовтуваті або буруваті, при кінцях попелясті, черевні і анальний жовтуваті або червонуваті, райдужка очей жовтувато-оранжева.

Поширення

Басейни пн. частини Чорного і Каспійського морів, Азовське море. В Україні зараз зустрічається в бас. Верхнього і Середнього Дністра, Сів. Дінця, зрідка в Азовському морі.

Ареал поширення

Спосіб життя

Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.

Нерест

Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.

Живлення

Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.

Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.

Чисельність і причини її зміни

Чисельність дуже низька. Трапляється одиничними особинами, хоча раніше був звичайним об’єктом промислу. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненого гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.

Особливості біології та наукове значення

Напівпрохідна зграйна придонна риба. Нагулюється в солонуватих водах, на нерест і зимівлю заходить у річки. Мігрувала в річки двічі на рік: весною (з березня до травня — початку червня) і восени (з другої половини серпня — початку вересня до кінця грудня), або тільки весною з початку березня до середини квітня, рр. Обітічна, Берда. В річках тримається глибоких ділянок із швидкою течією, чистою водою і піщано-гальковим або кам’янистим ґрунтом. Статевої зрілості досягає у віці 4, переважно 5–6 років, при довжині тіла 50 см і більше. Розмноження з другої половини квітня — травні, при температурі води до 10–11°С. Плодючість до 259,6 тис. ікринок. Ікра клейка, відкладається за один раз на швидкій течії і гальково-кам’янистому ґрунті. Молодь живиться нижчими водоростями, тваринами планктону і бентосу, дорослі риби споживають переважно молюсків, ракоподібних, менше рослинність.

Ілюстрації

Медіа

Посилання

• Вирезуб в Червоній книзі України