Відмінності між версіями «Оріх»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:96249969.jpg |міні]]
 +
[[Файл:1908237.jpeg|міні]]
 
'''Оріх, -ха, '''''м. ''1) Орѣхъ. ''Був оріх, а тепер свистун. ''Ном. № 1866. ''Соловійко на орісі, зозуленька на калині. ''Грин. III. 178. 2) ''мн. ''— '''болотяні, водяні, чортові'''. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. '''Орішок, орішенько. '''Чуб. V. 11.  
 
'''Оріх, -ха, '''''м. ''1) Орѣхъ. ''Був оріх, а тепер свистун. ''Ном. № 1866. ''Соловійко на орісі, зозуленька на калині. ''Грин. III. 178. 2) ''мн. ''— '''болотяні, водяні, чортові'''. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. '''Орішок, орішенько. '''Чуб. V. 11.  
 
[[Категорія:Ор]]
 
[[Категорія:Ор]]
  
−
ОРІХ, а, чол., рідко. Те саме, що горіх. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів — оріхи ноти ронять пожовклі (Павло Тичина, I, 1957, 116); Був колись оріх, а тепер свистун (Номис, 1864, № 1866); Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка, III, 1952, 739).
 
−
==Сучасні словники==
 
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
−
==Ілюстрації==
 
−
[[Файл:96249969.jpg |міні]]
 
−
[[Файл:1908237.jpeg|міні]]
 
  
 +
==Сучасні словники==
 +
ОРІХ, а, чол., рідко. Те саме, що горіх. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів — оріхи ноти ронять пожовклі (Павло Тичина, I, 1957, 116); Був колись оріх, а тепер свистун (Номис, 1864, № 1866); Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка, III, 1952, 739).
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|qOSA6ZUS4HI}}
 
{{#ev:youtube|qOSA6ZUS4HI}}

Поточна версія на 17:17, 17 листопада 2016

96249969.jpg
1908237.jpeg

Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Орішок, орішенько. Чуб. V. 11.


Сучасні словники

ОРІХ, а, чол., рідко. Те саме, що горіх. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів — оріхи ноти ронять пожовклі (Павло Тичина, I, 1957, 116); Був колись оріх, а тепер свистун (Номис, 1864, № 1866); Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка, III, 1952, 739).

Медіа

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/