Відмінності між версіями «Оріх»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | [[Файл:96249969.jpg | + | [[Файл:96249969.jpg |міні]] |
− | [[Файл:1908237.jpeg | + | [[Файл:1908237.jpeg|міні]] |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|qOSA6ZUS4HI}} | |
− | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 17: | Рядок 16: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
http://sum.in.ua/ | http://sum.in.ua/ | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 16:17, 17 листопада 2016
Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
ОРІХ, а, чол., рідко. Те саме, що горіх. Сад стоїть внизу і пісню осені розучує. Підбіжить вітер до оріхів — оріхи ноти ронять пожовклі (Павло Тичина, I, 1957, 116); Був колись оріх, а тепер свистун (Номис, 1864, № 1866); Ярина кинула розкушеного оріха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка, III, 1952, 739).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974.