Відмінності між версіями «Сваритися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 9: Рядок 9:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4114_1_29.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4114_1_29.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vospitanie-malchika-mladshego.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 14:10, 11 листопада 2016

Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. НВолын. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Коцюб., І, 1955, 26); Зразу сварилися, Далі побилися Кум з Пазюком (Фр., XI, 1952, 117); Відколи ми тут, ніхто ні з ким не свариться (Л. Укр., V, 1956, 148); З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (Крим., Вибр., 1965, 335); Він і за життя ніколи не сварився з батьком Антом, розмовляв шанобливо й ласкаво (Скл., Святослав, 1959, 21); Жив учитель тихо, ні з ким не сварився (Петльов., Хотинці, 1949, 167); * Образно. Потік шумів, сварився з валунами, побілівши від злості (Томч., Готель.., 1960, 15); Горобці весело сварилися (Перв., Невигадане життя, 1958, 140); * У порівн. Навколо гуло, гуркотіло, гриміло, ніби сварилися між собою хмари, гори і свавільні вітри (Ів., Вел. очі, 1956, 67).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

4114 1 29.jpg Vospitanie-malchika-mladshego.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання