Відмінності між версіями «Злочинець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Злочинець, -нця, '''''м. ''Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. ''Злочинцеві всі дні сповняє туга. ''К. Іов. 33. | '''Злочинець, -нця, '''''м. ''Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. ''Злочинцеві всі дні сповняє туга. ''К. Іов. 33. | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/ptashka | |
| − | + | ЗЛОЧИ́НЕЦЬ, нця, чол. Особа, що учинила [[злочин]]. Відчинилася темниця, і, глухо брязкаючи кайданами, почали виходити злочинці (Марко Вовчок, I, 1955, 363); [Покликач:] Утікача-вигпанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536); Я. Таланові пощастило стати [http://свідком свідком] і літописцем [http://суду суду] над головними воєнними злочинцями (Історія української літератури, II, 1956, 232); * У порівняннях. Анеля підскочила і перелякалася, мов злочинець, зловлений на гарячім учинку (Іван Франко, VI, 1951, 437). | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:47, 7 листопада 2016
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
http://sum.in.ua/s/ptashka ЗЛОЧИ́НЕЦЬ, нця, чол. Особа, що учинила злочин. Відчинилася темниця, і, глухо брязкаючи кайданами, почали виходити злочинці (Марко Вовчок, I, 1955, 363); [Покликач:] Утікача-вигпанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536); Я. Таланові пощастило стати свідком і літописцем суду над головними воєнними злочинцями (Історія української літератури, II, 1956, 232); * У порівняннях. Анеля підскочила і перелякалася, мов злочинець, зловлений на гарячім учинку (Іван Франко, VI, 1951, 437).
Ілюстрації
|
|
|
|
