Відмінності між версіями «Дніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | <big>'''Дніти'''</big>'''-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166). | + | <big>'''Дніти'''</big>'''-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).Це словостароукраїнське,вживалося у відомих українських творах. |
==Див.також== | ==Див.також== | ||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
<gallery> | <gallery> | ||
− | |||
− |
Версія за 02:34, 2 листопада 2016
Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.
Сучасні словники
Дніти-днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).Це словостароукраїнське,вживалося у відомих українських творах.
Див.також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C