Відмінності між версіями «Дніти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 3: Рядок 3:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).
 
ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).
 +
[[Файл:Світанок|міні]]
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 00:51, 2 листопада 2016

Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.

Сучасні словники

ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).

Ілюстрації

[[

Медіа

[1]

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання