Відмінності між версіями «Лукавство»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Лукавство, -ва, '''''с. ''Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. ''В моїх словах не знайдете лукав...) |
(редагування) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лукавство, -ва, ''''' | + | '''Лукавство, -ва, ''''' - невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. |
| − | [ | + | |
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | * Здатність на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: — Пронеси! (Олесь Гончар, III, 1959, 201); Власт. людині з такою вдачею. Очі наші стрічаються знову і знову, я в них читаю лукаву цікавість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 270); В народному характері.. особливо ваблять такі риси, як повна віддача душевних сил загальній справі. | ||
| + | * Здатний на нещирість, брехню; єхидний. Лукавий чоловік в очі світить, а поза очі душу тягне (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 151); Росли брати, зростали, та не були друзями.. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); — Нащо ви отцю Христофору думки відкриваєте? Він людина лукава, кар'єрист (Олександр Довженко, I, 1958, 423); | ||
| + | * Який має злі, ворожі наміри; підступний. Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору, Лукаву кішку як уздрять (Іван Котляревський, I, 1952, 230); Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві (Тарас Шевченко, II, 1963, 10); Підлий і лукавий ворог напав на нашу Батьківщину (Іван Багмут, Опов., 1959, 29); | ||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | * [http://sum.in.ua/s/lukavyj Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | 129991.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 09:34, 26 жовтня 2016
Лукавство, -ва, - невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям.
Сучасні словники
- Здатність на різні хитрощі або жарти. Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (Іван Котляревський, I, 1952, 286); Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: — Пронеси! (Олесь Гончар, III, 1959, 201); Власт. людині з такою вдачею. Очі наші стрічаються знову і знову, я в них читаю лукаву цікавість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 270); В народному характері.. особливо ваблять такі риси, як повна віддача душевних сил загальній справі.
- Здатний на нещирість, брехню; єхидний. Лукавий чоловік в очі світить, а поза очі душу тягне (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 151); Росли брати, зростали, та не були друзями.. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); — Нащо ви отцю Христофору думки відкриваєте? Він людина лукава, кар'єрист (Олександр Довженко, I, 1958, 423);
- Який має злі, ворожі наміри; підступний. Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору, Лукаву кішку як уздрять (Іван Котляревський, I, 1952, 230); Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві (Тарас Шевченко, II, 1963, 10); Підлий і лукавий ворог напав на нашу Батьківщину (Іван Багмут, Опов., 1959, 29);
