Відмінності між версіями «Лепта»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ле́пта, -ти, '''''ж. ''Лепта. ''Спасибі, друже мій убогий, ти, знаю, лепту розділив свою єдину. '...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ле́пта, -ти, '''''ж. ''Лепта. ''Спасибі, друже мій убогий, ти, знаю, лепту розділив свою єдину. ''Шевч. 561.  
+
'''Ле́пта, -ти, '''''ж.
 +
== Сучасні словники ==
 +
Лепта (грец. Λεπτόν, множина — грец. Λεπτά) — назва дрібної розмінної монети, що використовується у грецькомовному світі від стародавніх часів й до сьогодні. У буквальному перекладі слово лепта має значення «малий», «тонкий». На письмі зазвичай позначається літерою Λ (лямбда).
 +
Протягом різних історичних періодів лептою називалися:
 +
*Стародавня мідна монета у державах Класичної та Елліністичної Греції, зазвичай найменша з існуючих. Пізніше — неофіційна назва найменших римських монет на теренах грецькомовних регіонів Римської імперії.
 +
*У сучасній Греції — розмінна грошова одиниця Грецької держави, що дорівнювала 1/100 фенікса (протягом 1827—1832) та драхми (1832—2002).
 +
*Починаючи з 2002 року — неофіційна назва розмінної монети об'єднаної Європи — євроцента (1/100 євро) у Греції, а також неформальна назва монет євроцентів грецького карбування.
 +
== «Вдовичина лепта» ==
 +
Грецькомовне слово лепта увійшло до активного лексикону інших мов насамперед завдяки епізоду, описаному у 12 главі Євангелія від Марка:
 +
«І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
 +
І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
 +
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
 +
Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...»
 +
— Мк. 12, 41 — 12, 44
 +
Відповідно до описаного епізоду сталий вислів «внести лепту» має значення «взяти посильну участь». Відповідно «вдовичиною (вдовиною) лептою» називають формально невеликий внесок у спільну справу, який, втім, має суттєву внутрішню значимість з огляду на свою відносну вартість для особи, яка його робить.
 +
== Ілюстрації ==
 +
[[Файл:7049474a14003634cddf7e5f90a76384.jpg|безрамки]]
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]

Поточна версія на 22:20, 24 жовтня 2016

Ле́пта, -ти, ж.

Сучасні словники

Лепта (грец. Λεπτόν, множина — грец. Λεπτά) — назва дрібної розмінної монети, що використовується у грецькомовному світі від стародавніх часів й до сьогодні. У буквальному перекладі слово лепта має значення «малий», «тонкий». На письмі зазвичай позначається літерою Λ (лямбда). Протягом різних історичних періодів лептою називалися:

  • Стародавня мідна монета у державах Класичної та Елліністичної Греції, зазвичай найменша з існуючих. Пізніше — неофіційна назва найменших римських монет на теренах грецькомовних регіонів Римської імперії.
  • У сучасній Греції — розмінна грошова одиниця Грецької держави, що дорівнювала 1/100 фенікса (протягом 1827—1832) та драхми (1832—2002).
  • Починаючи з 2002 року — неофіційна назва розмінної монети об'єднаної Європи — євроцента (1/100 євро) у Греції, а також неформальна назва монет євроцентів грецького карбування.

«Вдовичина лепта»

Грецькомовне слово лепта увійшло до активного лексикону інших мов насамперед завдяки епізоду, описаному у 12 главі Євангелія від Марка: «І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато. І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...» — Мк. 12, 41 — 12, 44 Відповідно до описаного епізоду сталий вислів «внести лепту» має значення «взяти посильну участь». Відповідно «вдовичиною (вдовиною) лептою» називають формально невеликий внесок у спільну справу, який, втім, має суттєву внутрішню значимість з огляду на свою відносну вартість для особи, яка його робить.

Ілюстрації

7049474a14003634cddf7e5f90a76384.jpg