Відмінності між версіями «Панство»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Панство, -ва, '''''с. ''1) Государство, царство. ''Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину п...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Панство, -ва, '''''с. ''1) Государство, царство. ''Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ''ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. ''Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. ''Котл. Ен. І. 13. 3) Дворянское званіе. ''За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. ''Сим. 230. 4) Барство. ''Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. ''Кв. ''Потурчився, побусурманився для панства великого. ''АД. І. 208. 5) ''соб. ''Баре; господа. ''Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. ''Рудч. Ск. II. 10. Ум. '''Панствечко. '''''Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. ''Чуб. III. 270.  
+
'''Панство, -ва, '''''
 +
 
 +
'''Академічний тлумачний словник української мови.'''
 +
 
 +
ПА́НСТВО, а, сер.
 +
1. Збірн. до пан. Дурний хлопець не знав, не відав, що панич уже покаявся перед богом. Щока йому так само пашіла, а в серці ще гірше клекотіла ворожнеча проти панства... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 419); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (Олександр Довженко, I, 1958, 271); Повиходили з панського палацу землеміри. До них під'їхав Колосюк, і панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Михайло Стельмах, I, 1962, 389); Козацьке панство походжає В киреях чорних, як один (Тарас Шевченко, I, 1963, 95);
 +
//  Подружжя панів; пан і пані. В господі панства Турковських чималий рух сьогодні (Леся Українка, III, 1952, 496); Манині протектори й колишні хлібодавці панство [добродій і добродійка] Маріяни перебувають тут уже більше тижня (Ольга Кобилянська, III, 1956, 157).  
 +
Спинкове панство — потомствене, вельможне панство. Тепер уже не з одного, не з двох якихось повітів, а з цілої губернії саме спинкове панство, саме найзаможніше купецтво знаходить тут щирий привіт, добру учту веселого й щедрого хазяїна... (Панас Мирний, I, 1949, 415).
 +
2. Поведінка, звички і т. ін., як у панів. Він за останній час почав учитися столярства.. Спершу його вважано за простого і дуже доброго пана, але ж трохи… дурненького, мабуть, бо де ж таки: кинув панство та взявся за мужицтво (Борис Грінченко, II, 1963, 75); В покоях було по-міському, з претензією на панство (Нечуй-Левицький, III, 1956, 93).
 +
3. заст. Панування. Почувши ж, що в огні спеклась [Дидона], Сказав [Еней]: — Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Доки тут їх панства, то й кінця не буде чвар (Іван Франко, XI, 1952, 221).
 +
4. заст. Царство, держава. Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві, До підданих був лагідний (Леся Українка, I, 1951, 379);
 +
//  перен. Місце, сфера переваги, активного вияву або безмежного поширення чого-небудь. Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров'ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (Павло Грабовський, I, 1959, 367); Ба й дурощів смішних нема В цім панстві, де нудьга сама! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 187).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 49.
 +
 
 
[[Категорія:Па]]
 
[[Категорія:Па]]

Поточна версія на 17:20, 20 жовтня 2016

Панство, -ва,

Академічний тлумачний словник української мови.

ПА́НСТВО, а, сер.

1. Збірн. до пан. Дурний хлопець не знав, не відав, що панич уже покаявся перед богом. Щока йому так само пашіла, а в серці ще гірше клекотіла ворожнеча проти панства... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 419); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (Олександр Довженко, I, 1958, 271); Повиходили з панського палацу землеміри. До них під'їхав Колосюк, і панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Михайло Стельмах, I, 1962, 389); Козацьке панство походжає В киреях чорних, як один (Тарас Шевченко, I, 1963, 95); // Подружжя панів; пан і пані. В господі панства Турковських чималий рух сьогодні (Леся Українка, III, 1952, 496); Манині протектори й колишні хлібодавці панство [добродій і добродійка] Маріяни перебувають тут уже більше тижня (Ольга Кобилянська, III, 1956, 157).

Спинкове панство — потомствене, вельможне панство. Тепер уже не з одного, не з двох якихось повітів, а з цілої губернії саме спинкове панство, саме найзаможніше купецтво знаходить тут щирий привіт, добру учту веселого й щедрого хазяїна... (Панас Мирний, I, 1949, 415).

2. Поведінка, звички і т. ін., як у панів. Він за останній час почав учитися столярства.. Спершу його вважано за простого і дуже доброго пана, але ж трохи… дурненького, мабуть, бо де ж таки: кинув панство та взявся за мужицтво (Борис Грінченко, II, 1963, 75); В покоях було по-міському, з претензією на панство (Нечуй-Левицький, III, 1956, 93). 3. заст. Панування. Почувши ж, що в огні спеклась [Дидона], Сказав [Еней]: — Нехай їй вічне царство, Мені же довголітнє панство (Іван Котляревський, I, 1952, 87); Доки тут їх панства, то й кінця не буде чвар (Іван Франко, XI, 1952, 221). 4. заст. Царство, держава. Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві, До підданих був лагідний (Леся Українка, I, 1951, 379); // перен. Місце, сфера переваги, активного вияву або безмежного поширення чого-небудь. Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров'ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (Павло Грабовський, I, 1959, 367); Ба й дурощів смішних нема В цім панстві, де нудьга сама! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 187). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 49.