Відмінності між версіями «Тонісінький»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Тонісінький, -а, -е. '''Очень, чрезвычайно тонкій. ''Тонісінькі рожеві завіси. ''Левиц. І. 296. ...)
 
(додала ще одне тлумачення слова "тонісінький")
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тонісінький, -а, -е. '''Очень, чрезвычайно тонкій. ''Тонісінькі рожеві завіси. ''Левиц. І. 296.  
 
'''Тонісінький, -а, -е. '''Очень, чрезвычайно тонкій. ''Тонісінькі рожеві завіси. ''Левиц. І. 296.  
 
[[Категорія:То]]
 
[[Категорія:То]]
 +
 +
== Сучасні словники ==
 +
 +
ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 187.
 +
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9  ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову<nowiki>]</nowiki> тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).]

Поточна версія на 20:43, 19 жовтня 2016

Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.

Сучасні словники

ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 187.

ТОНІ́СІНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже, зовсім тонкий (у 1-5 знач.). Вона була легка, як туман, тільки здорові чорні очі блищали, неначе два діаманти, закутані в тонісіньку мушлинову [муслінову] тканку (Н.-Лев., III, 1956, 291); Федора тихо зайшла до церкви. Тремтячою рукою запалила і поставила свічку. Ніяково було ставити маленьку і тонісіньку, як соломинку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); Змійка підвела свою вутячу голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56).