Відмінності між версіями «Сироїжка»
(Створена сторінка: '''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''Ном. № 13145. Ум. '''Сироїжечка. '''Чуб. V. 1183. | '''Сироїжка, -ки, '''''ж. ''Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. ''Свіжий, хороший, як сироїжка. ''Ном. № 13145. Ум. '''Сироїжечка. '''Чуб. V. 1183. | ||
[[Категорія:Си]] | [[Категорія:Си]] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | '''<big>СИРОЇ́ЖКА</big>''', и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 452); Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки,— а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових справжніх білих грибів! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); * У порівн. На частих заломах [вулиці] попадались зграї собак і дітей — хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, з тоненькими кісками під золотим фезом (Коцюб., II, 1955, 123). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 201. | ||
| + | |||
| + | '''<big>сирої́жка</big>''' (зменшено-пестливе — сирої́жечка) — їстівний гриб з опуклою, крихкою, пластичною, яскраво забарвленою червоно-жовтою шапинкою на тонкій ніжці; має білий або жовтавий сік; можна споживати в сирому вигляді; у приповідці: «Свіжий, хороший, як сироїжка». Сидить рижик при сосниці, сироїжка при дубині (пісня); Ой лопнув обруч біля діжечки, Дівчата мої, сироїжечки! (пісня). | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 539. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | [[Файл:Syroezhka-4.jpg]] | ||
Версія за 17:14, 19 жовтня 2016
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. Сироїжечка. Чуб. V. 1183.
Сучасні словники
СИРОЇ́ЖКА, и, ж. Їстівний гриб з опуклою крихкою пластинчастою, яскраво забарвленою шапинкою на тонкій ніжці. Сидить рижок при соснині, Сироїжка при дубині (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 452); Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки,— а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових справжніх білих грибів! (Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); * У порівн. На частих заломах [вулиці] попадались зграї собак і дітей — хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, з тоненькими кісками під золотим фезом (Коцюб., II, 1955, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 201.
сирої́жка (зменшено-пестливе — сирої́жечка) — їстівний гриб з опуклою, крихкою, пластичною, яскраво забарвленою червоно-жовтою шапинкою на тонкій ніжці; має білий або жовтавий сік; можна споживати в сирому вигляді; у приповідці: «Свіжий, хороший, як сироїжка». Сидить рижик при сосниці, сироїжка при дубині (пісня); Ой лопнув обруч біля діжечки, Дівчата мої, сироїжечки! (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 539.
Ілюстрації
