Відмінності між версіями «Ярчук»
(Створена сторінка: '''Ярчук, -ка, '''''м. ''1) Ягненокъ. Гол. Од. 39. 2) Собака съ волчьими зубами, — ее боятся вѣдьмы (н...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ярчук, -ка, '''''м. ''1) Ягненокъ. Гол. Од. 39. 2) Собака съ волчьими зубами, — ее боятся вѣдьмы (нар. повѣрье). ЗОЮР. II. 38. ''У мене в собака ярчук; у неї вовчі зуби, її і відьми, і вовки бояться. ''ХС. VII. 451. ''Поли хочеш завести ярчуків, то треба сучку, як ощениться, вбить і цуценят всіх перебить, оставить одну тіки сучечку, та так аж до дев’яти поколиній, а тоді вже дев’ята сучечка і наведе ярчуків. ''Драг. 69. | '''Ярчук, -ка, '''''м. ''1) Ягненокъ. Гол. Од. 39. 2) Собака съ волчьими зубами, — ее боятся вѣдьмы (нар. повѣрье). ЗОЮР. II. 38. ''У мене в собака ярчук; у неї вовчі зуби, її і відьми, і вовки бояться. ''ХС. VII. 451. ''Поли хочеш завести ярчуків, то треба сучку, як ощениться, вбить і цуценят всіх перебить, оставить одну тіки сучечку, та так аж до дев’яти поколиній, а тоді вже дев’ята сучечка і наведе ярчуків. ''Драг. 69. | ||
| + | ==Тлумачний словник== | ||
| + | 1. Ягня. Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Леонід Первомайський, II, 1958, 134). | ||
| + | 2. Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір'ям, боїться нечиста сила. Полетіли [ворони] Й летячи співали: Попливе наш Іван По Дніпру у Лиман З кумою. Побіжить наш, ярчук В ірій їсти гадюк Зо мною (Тарас Шевченко, I, 1963, 301); — Я б і зараз, — каже [чорт], — з тобою пішов, та удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука та й півні кукурікають (Олекса Стороженко, I, 1957, 90); | ||
| + | // Те саме, що ярча 2. [Лев:] Еге! то знаю ж я! То Потерчата! Ну-ну, чекайте ж, приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить! (Леся Українка, III, 1952, 222). | ||
| + | ==Ілюстрація== | ||
| + | Зображення: [[Зображення:I.jpg]] | ||
| + | |||
| + | Зображення: [[Зображення:ohmodrom Besheniyy volk.jpg]] | ||
[[Категорія:Яр]] | [[Категорія:Яр]] | ||
Версія за 22:30, 18 жовтня 2016
Ярчук, -ка, м. 1) Ягненокъ. Гол. Од. 39. 2) Собака съ волчьими зубами, — ее боятся вѣдьмы (нар. повѣрье). ЗОЮР. II. 38. У мене в собака ярчук; у неї вовчі зуби, її і відьми, і вовки бояться. ХС. VII. 451. Поли хочеш завести ярчуків, то треба сучку, як ощениться, вбить і цуценят всіх перебить, оставить одну тіки сучечку, та так аж до дев’яти поколиній, а тоді вже дев’ята сучечка і наведе ярчуків. Драг. 69.
Тлумачний словник
1. Ягня. Це ярка в кошарі, ярчук і ярчата (Леонід Первомайський, II, 1958, 134). 2. Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір'ям, боїться нечиста сила. Полетіли [ворони] Й летячи співали: Попливе наш Іван По Дніпру у Лиман З кумою. Побіжить наш, ярчук В ірій їсти гадюк Зо мною (Тарас Шевченко, I, 1963, 301); — Я б і зараз, — каже [чорт], — з тобою пішов, та удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука та й півні кукурікають (Олекса Стороженко, I, 1957, 90); // Те саме, що ярча 2. [Лев:] Еге! то знаю ж я! То Потерчата! Ну-ну, чекайте ж, приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить! (Леся Українка, III, 1952, 222).
Ілюстрація
Зображення: 
Зображення: Файл:Ohmodrom Besheniyy volk.jpg
