Відмінності між версіями «Заборсати»
(МЕ) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
ЗАБОРСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОРСАТИ, аю, аєш, док., розм. | ЗАБОРСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОРСАТИ, аю, аєш, док., розм. | ||
| + | |||
1. перех. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.); | 1. перех. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.); | ||
Версія за 22:12, 18 жовтня 2016
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
ЗАБОРСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОРСАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Зав'язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.);
// Заплутувати. Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Словник Грінченка); * Образно. Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять, а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирвався... (Панас Мирний, I, 1949, 270).
2. тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим-небудь. Ускочила [Солошка] у круг, як божевільна, замахала руками, заборсала ногами (Панас Мирний, I, 1954, 55); Заборсав [хлопець] ногами, руками, головою, коліньми, закричав, заверещав (Олександр Довженко, I, 1958, 409).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 27.
