Відмінності між версіями «Нікуди»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нікуди, '''''нар. ''Некуда. ''Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. ''Ном. № 4735. | '''Нікуди, '''''нар. ''Некуда. ''Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. ''Ном. № 4735. | ||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
| − | + | [[Файл:Нікуди.jpg|міні]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | |
| − | == | + | НІ́КУДИ, присл. Нема такого місця (куди б можна було піти, дітися, помістити кого-, що-небудь і т. ін.). Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50). |
| − | + | ♦ Аж нікуди — зовсім не хочеться чого-небудь. — Або голова релігійної громади, Макар Волосюта, — дуже йому хочеться, щоб колективи були? Аж нікуди (Іван Микитенко, II, 1957, 521); Нікуди діватися (дітися) див. діватися; По саме нікуди; Далі [й, вже] нікуди — уживаються для вираження крайньої межі в чому-небудь. Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Юрій Яновський, Мир, 1956, 109); Так він коло нього впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди... (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Боже, що вони [діти] тут без мене наробили! — зітхнула Серафима Іванівна. — Такого наробили, що далі й нікуди! — посміхнувся секретар (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 85). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | НІКУ́ДИ, присл. Ні в яке місце, ні в якому напрямку. — На світі всячину я знаю, хоть нікуди і не ходжу (Іван Котляревський, I, 1952, 116); Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку нікуди він не поспішав (Олександр Довженко, I, 1958, 71). | |
| + | ♦ Нікуди не годиться (не годна) — хто-, що-небудь дуже поганий (погане), непридатний (непридатне) для чогось. — Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить (Андрій Головко, I, 1957, 270); вона [драма] нікуди не годна (Панас Мирний, V, 1955, 346). | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | uk.wikipedia.org | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423. | |
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Версія за 21:00, 18 жовтня 2016
Нікуди, нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
НІ́КУДИ, присл. Нема такого місця (куди б можна було піти, дітися, помістити кого-, що-небудь і т. ін.). Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50). ♦ Аж нікуди — зовсім не хочеться чого-небудь. — Або голова релігійної громади, Макар Волосюта, — дуже йому хочеться, щоб колективи були? Аж нікуди (Іван Микитенко, II, 1957, 521); Нікуди діватися (дітися) див. діватися; По саме нікуди; Далі [й, вже] нікуди — уживаються для вираження крайньої межі в чому-небудь. Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Юрій Яновський, Мир, 1956, 109); Так він коло нього впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди... (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Боже, що вони [діти] тут без мене наробили! — зітхнула Серафима Іванівна. — Такого наробили, що далі й нікуди! — посміхнувся секретар (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 85).
НІКУ́ДИ, присл. Ні в яке місце, ні в якому напрямку. — На світі всячину я знаю, хоть нікуди і не ходжу (Іван Котляревський, I, 1952, 116); Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку нікуди він не поспішав (Олександр Довженко, I, 1958, 71). ♦ Нікуди не годиться (не годна) — хто-, що-небудь дуже поганий (погане), непридатний (непридатне) для чогось. — Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить (Андрій Головко, I, 1957, 270); вона [драма] нікуди не годна (Панас Мирний, V, 1955, 346).
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423.
