Відмінності між версіями «Борлак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ===[http://sum.in.ua | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
БОРЛА́К, а, чол., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 307). | БОРЛА́К, а, чол., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 307). | ||
Версія за 16:21, 18 жовтня 2016
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БОРЛА́К, а, чол., розм. Верхня випнута частина горла; кадик. Він принишк і прислухався, спершись на руки, витягнувши вперед тонку шию з гострим борлаком (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 307).
Ілюстрації
|
