Відмінності між версіями «Гидота»
(Створена сторінка: '''Гидота, -ти, '''''ж. ''Гадость, мерзость, нечистота. ''Де жидота, там і гидота. ''Прил. у. [[Катег...) |
м |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гидота, -ти, '''''ж. ''Гадость, мерзость, нечистота. ''Де жидота, там і гидота. ''Прил. у. | '''Гидота, -ти, '''''ж. ''Гадость, мерзость, нечистота. ''Де жидота, там і гидота. ''Прил. у. | ||
+ | [[Категорія:Ги]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | Тлумачення словау сучасних словниках '''Гидота, -ти, '''''ж. | ||
+ | |||
+ | 1. тільки одн. Те, що викликає огиду. — ''Звеліть вимести всю цю гидоту, викинути негідне, вимити підлогу та вікна'' (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 167); ''Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря'' (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 169); | ||
+ | |||
+ | // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. [Калеб:] ''Ми розумієм так твоє мовчання, що ти нічим не можеш оправдатись, бо тямиш всю гидоту свого вчинку'' (Леся Українка, III, 1952, 69); — ''І те знаю, що кожному з вас він може першу-ліпшу гидоту зробити. Такий він тип'' (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 210). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань. ''Гордо встала Оксаночка: — Щоб такій служить гидоті [шляхтичу], Краще смерть на ешафоті'' (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 235); ''Я жандармів тих понищу, від гидот життя очищу'' (Павло Тичина, II, 1957, 24). | ||
+ | |||
+ | ==Словник синонімів== | ||
+ | |||
+ | 1.'''''ГИДО́ТА''''' (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст.''Тут [у тюрмі] - брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни'' (Б. Грінченко); ''Христолобенко змастив свій чуб якоюсь бридотою, що тхнула так різко, хоч затикай носа (Є. Гуцало); - Хіба це тютюн? Це якась мерзота!'' (О. Гончар); ''Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти'' (І. Манжура). | ||
+ | |||
+ | 2. НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. - підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. - підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина),НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, '''''ГИДО́ТА''''', ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.;ПО́КИ́ДЬКИмн. (одн.ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́мн., зневажл. (негідні люди). - ''Ну, весілля скінчилося, - нарешті буркнув він. - Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу...'' (С. Черкасенко); - ''Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували'' (О. Донченко); ''- Вибухни, на нещастя, війна - і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди!'' (Є. Кротевич); ''- Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом'' (Л. Яновська); ''Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні!'' (М. Гірник); - ''А поліцаї навідуються за курами [курми] та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося?'' (Григорій Тютюнник); - ''Запалювальними б’є, сволота, - сказав хтось з кулеметників'' (І. Багмут); ''Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем!'' (М. Бажан); [Марко:] ''Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини?'' (М. Ірчан); ''Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни'' (В. Минко); ''А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства'' (О. Довженко); ''Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь'' (І. Ле); ''- Везе мені, - скрушно зітхнула Катюша, - що не знайомство, то все покидь'' (М. Чабанівський); ''Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки'' (П. Панч); - ''Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар’єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров'' (П. Автомонов). - Пор. на́брід, негі́дник. | ||
+ | |||
+ | 3. ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, '''''ГИДО́ТА''''', МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм.,ПЛЮГА́ВСТВО зневажл.- ''Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість'' (М. Стельмах); ''Якби мені у серце всю потугу, Енергію від атома вселить,.. Я б вибухом важким зірвав підлоту І лицемірства й зради чорний плин'' (А. Малишко); [Грицько:] ''Глянь на себе, на свою гидоту подивись, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Панас Мирний); - Раз один прибігав до мене, то знов другий, щоб очорнювати противного кандидата.. Кажу тобі - мерзота!'' (І. Франко); - ''Підкладати свиню самому собі, як будівникові, це просто негідництво або, пробачте, сумнівна кваліфікованість'' (І. Ле); [Прочанин:] ''Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати'' (Леся Українка). | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | 1.http://sum.in.ua/s/ghydota | ||
+ | |||
+ | 2.http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B0 | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ги]] | [[Категорія:Ги]] |
Версія за 16:49, 17 жовтня 2016
Гидота, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.
Сучасні словники
Тлумачення словау сучасних словниках Гидота, -ти, ж.
1. тільки одн. Те, що викликає огиду. — Звеліть вимести всю цю гидоту, викинути негідне, вимити підлогу та вікна (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 167); Княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 169);
// Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. [Калеб:] Ми розумієм так твоє мовчання, що ти нічим не можеш оправдатись, бо тямиш всю гидоту свого вчинку (Леся Українка, III, 1952, 69); — І те знаю, що кожному з вас він може першу-ліпшу гидоту зробити. Такий він тип (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 210).
2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань. Гордо встала Оксаночка: — Щоб такій служить гидоті [шляхтичу], Краще смерть на ешафоті (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 235); Я жандармів тих понищу, від гидот життя очищу (Павло Тичина, II, 1957, 24).
Словник синонімів
1.ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст.Тут [у тюрмі] - брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Грінченко); Христолобенко змастив свій чуб якоюсь бридотою, що тхнула так різко, хоч затикай носа (Є. Гуцало); - Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (О. Гончар); Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти (І. Манжура).
2. НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. - підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. - підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина),НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.;ПО́КИ́ДЬКИмн. (одн.ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́мн., зневажл. (негідні люди). - Ну, весілля скінчилося, - нарешті буркнув він. - Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу... (С. Черкасенко); - Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); - Вибухни, на нещастя, війна - і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич); - Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом (Л. Яновська); Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні! (М. Гірник); - А поліцаї навідуються за курами [курми] та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося? (Григорій Тютюнник); - Запалювальними б’є, сволота, - сказав хтось з кулеметників (І. Багмут); Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем! (М. Бажан); [Марко:] Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? (М. Ірчан); Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни (В. Минко); А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства (О. Довженко); Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь (І. Ле); - Везе мені, - скрушно зітхнула Катюша, - що не знайомство, то все покидь (М. Чабанівський); Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки (П. Панч); - Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар’єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (П. Автомонов). - Пор. на́брід, негі́дник.
3. ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм.,ПЛЮГА́ВСТВО зневажл.- Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Стельмах); Якби мені у серце всю потугу, Енергію від атома вселить,.. Я б вибухом важким зірвав підлоту І лицемірства й зради чорний плин (А. Малишко); [Грицько:] Глянь на себе, на свою гидоту подивись, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Панас Мирний); - Раз один прибігав до мене, то знов другий, щоб очорнювати противного кандидата.. Кажу тобі - мерзота! (І. Франко); - Підкладати свиню самому собі, як будівникові, це просто негідництво або, пробачте, сумнівна кваліфікованість (І. Ле); [Прочанин:] Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Леся Українка).
Джерела та література
2.http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B0