Відмінності між версіями «Свічадо»
(Створена сторінка: '''Свічадо, -да, '''''с. ''Зеркало. ЗОЮР. II. 16. Категорія:Св) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник Бориса Грінченка == | ||
'''Свічадо, -да, '''''с. ''Зеркало. ЗОЮР. II. 16. | '''Свічадо, -да, '''''с. ''Зеркало. ЗОЮР. II. 16. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | === [http://sum.in.ua/s/Svichado Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | СВІЧА́ДО, а, сер., заст., поет. | ||
| + | |||
| + | 1. Дзеркало. Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовні покраси і приміряє їх до себе, дивлячись у свічадо (Леся Українка, III, 1952, 377); * Образно. Ми допливли сюди, де граби Відбились у свічаді вод (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 25); Нас двоє. І нам і світ не потрібен. Ми його сприймаємо лише як обрамлення, як свічадо нашої радості (Терень Масенко, Роман.., 1970, 135); * У порівняннях. Удалині видніється крихітне, мов блакитне свічадо, озерце (Літературна Україна, 13.IX 1974, 2). | ||
| + | |||
| + | 2. Підвісний свічник для багатьох свічок. Все тут було, як і колись: у сінях і переходах стояли важкі світильники, під стелею висіли свічада, камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); При новому господарі в кабінеті нічого, крім портрета над головою, не змінилося — ті ж самі із позолотою м'які меблі, кришталеві богемського виробу свічада під високою стелею (Дмитро Бедзик, Украдені гори, 1969, 279); * Образно. Спочатку затремтіли окремі вогники, їхні сліпучі іскри, розбризкуючись у повітрі, перекидалися з верху на верх [дерев], аж поки вся Синява не запалила свої мерехтливі свічада (Михайло Стельмах, I, 1962, 34). | ||
| + | |||
| + | === [http://eslovnyk.com/%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%B0%D0%B4%D0%BE E-slovnik - Тлумачний словник української мови] === | ||
| + | Cвічадо, -а, с., поет. | ||
| + | 1) Дзеркало. | ||
| + | 2) Підвісний свічник для багатьох свічок. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрація == | ||
| + | [[Файл:Svichado jpg.jpg]] | ||
Версія за 17:56, 16 жовтня 2016
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІЧА́ДО, а, сер., заст., поет.
1. Дзеркало. Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовні покраси і приміряє їх до себе, дивлячись у свічадо (Леся Українка, III, 1952, 377); * Образно. Ми допливли сюди, де граби Відбились у свічаді вод (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 25); Нас двоє. І нам і світ не потрібен. Ми його сприймаємо лише як обрамлення, як свічадо нашої радості (Терень Масенко, Роман.., 1970, 135); * У порівняннях. Удалині видніється крихітне, мов блакитне свічадо, озерце (Літературна Україна, 13.IX 1974, 2).
2. Підвісний свічник для багатьох свічок. Все тут було, як і колись: у сінях і переходах стояли важкі світильники, під стелею висіли свічада, камінь підлоги витертий був до блиску тисячами ніг (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); При новому господарі в кабінеті нічого, крім портрета над головою, не змінилося — ті ж самі із позолотою м'які меблі, кришталеві богемського виробу свічада під високою стелею (Дмитро Бедзик, Украдені гори, 1969, 279); * Образно. Спочатку затремтіли окремі вогники, їхні сліпучі іскри, розбризкуючись у повітрі, перекидалися з верху на верх [дерев], аж поки вся Синява не запалила свої мерехтливі свічада (Михайло Стельмах, I, 1962, 34).
E-slovnik - Тлумачний словник української мови
Cвічадо, -а, с., поет. 1) Дзеркало. 2) Підвісний свічник для багатьох свічок.
Ілюстрація
