Відмінності між версіями «Шлюбити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(опис слова)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
ШЛЮБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Давати обітницю; присягати. Геть хотіла я, геть до нього, до мого єдиного приятеля, якому я при престолі шлюбувала любов і вірність (Ольга Кобилянська, II, 1956, 302).
 +
шлюбовати (шлюбувати) обіцяти, заручати
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
−
|- valign="top"
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
−
|}
 
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
 +
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 492.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/s/Shljubuvaty
 +
http://staroukr.academic.ru/5022/%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Версія за 15:25, 16 жовтня 2016

Шлю́бити, -блю, -биш, гл. = Шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.

Сучасні словники

ШЛЮБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Давати обітницю; присягати. Геть хотіла я, геть до нього, до мого єдиного приятеля, якому я при престолі шлюбувала любов і вірність (Ольга Кобилянська, II, 1956, 302). шлюбовати (шлюбувати) обіцяти, заручати

Ілюстрації

Медіа

Див. також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 492.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/Shljubuvaty http://staroukr.academic.ru/5022/%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Шлюбити&oldid=151745