Відмінності між версіями «Дебелість»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); | 2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); | ||
// Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310). | // Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310). | ||
| + | |||
| + | ===ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК=== | ||
| + | |||
| + | дебелість - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | ||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | |||
| + | називний дебелість дебелості | ||
| + | |||
| + | родовий дебелості дебелостей | ||
| + | |||
| + | давальний дебелості дебелостям | ||
| + | |||
| + | знахідний дебелість дебелості | ||
| + | |||
| + | орудний дебелістю дебелостями | ||
| + | |||
| + | місцевий на/у дебелості на/у дебелостях | ||
| + | |||
| + | кличний дебелосте дебелості | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:14, 3 грудня 2015
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
ДЕБЕ́ЛІСТЬ, лості, жін., розм. Абстр. ім. до дебелий. ДЕБЕ́ЛИЙ, а, е, розм.
1. Міцної будови тіла; повний, здоровий. — Він, правда, дебелий, а душа, може, й справді у нього ніжна (Степан Васильченко, I, 1959, 347); Жінка, повільно обсмикуючись та обтрушуючись, підвелася, випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (Олесь Гончар, Новели, 1954, 79); // Міцний, дужий. В широкій, м'язистій спині та в дебелих в'язах вгадувалося незмарноване здоров'я літньої людини, що колись чимало займалася фізичною працею (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 7); Він став тепер дорослим, дужим; руки в нього дебелі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 62).
2. Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.). Тесляр колисочку дебелу Майструє в сінях (Тарас Шевченко, II, 1953, 312); Дебелі ворота з дашком були засунені (Петро Панч, III, 1956, 100); Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! Усе дебеле, жодна гайка не задеренчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 451); // Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.). Як я не шарував себе дебелим утиральником.., — нема тепла, аж зубами почав цокотати (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Зерно зсипають у мішки Кропив'яні, дебелі (Андрій Малишко, I, 1956, 310).
ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
дебелість - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
відмінок однина множина
називний дебелість дебелості
родовий дебелості дебелостей
давальний дебелості дебелостям
знахідний дебелість дебелості
орудний дебелістю дебелостями
місцевий на/у дебелості на/у дебелостях
кличний дебелосте дебелості
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
В Африці дебелість — знак багатства
А тому деякі люблячі матусі силоміць годують своїх дочок, аби вони були товстими. Бо коли дівчина нахиляється і не утворюється 12 жирових складок на животі, вона вважається непридатною для шлюбу — мало хто з чоловіків захоче таку “худющу” наречену. Примусове годування особливо розповсюджене в Мавританії, де статки чоловіка оцінюються за обхватом його дружини, повідомляє S-info.
