Відмінності між версіями «Диби»

Версія за 10:39, 3 грудня 2015

Диби, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Дибки, дибиці, дибці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ДИ́БИ, диб, мн. (одн. диба, и, жін.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини. Декотрі [хатки].. були підперті од низу височенькими стовпами.. Здається тобі, що вони стоять або на дибах, або на химерних ногах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 49); Тук-тук — повільно стукало щось на гайку, мов ішло щось на дибах (Степан Васильченко, II, 1959, 61). ♦ На диби ставати (зводитися і т. ін.): а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги. Булані від несподіванки з хропінням звелися на диби, скрутилися і рвонулись на зруб (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 99); б) вертикально, сторч ставати (зводитися і т. ін.). Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом підіймалися з землі і майже цілі ставали на диби (Олесь Гончар, I, 1954, 53); в) чинити опір, збуджено протидіяти, заперечувати проти чого-небудь. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 293).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Світ слова

Джерела та література

Зовнішні посилання

Ходулі — Вікіпедія