Відмінності між версіями «Змахувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
|||
| Рядок 69: | Рядок 69: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Зм]] | [[Категорія:Зм]] | ||
Поточна версія на 14:49, 1 грудня 2015
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
Смахивать, смахнуть, сметать, сместь.
А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
ЗМАХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМАХНУТИ, ну, неш, док.
1. неперех. Махати чим-небудь, спрямовуючи рух угору.
Візник здивовано озирається на сідока, потім змахує пужалном і ще дужче поганяє коні (Олексій Полторацький, Дит Гоголя. 1954, 5);
Вибухнув постріл, лейтенант змахнув руками, мов веслами, і впав навзнак (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 96);
Птах, плавно змахнувши крилами, спокійно поплив стороною над степом (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 22).
2. перех. Скидати, відкидати що-небудь змахом (змахами) руки
Заступник редактора звичним рухом змахує з чола на перенісся окуляри (Петро Колесник, Терен.., 1959, 350);
Зняв безкозирку сибіряк І чуб змахнув з очей (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 47);
// Різким рухом випирати, струшувати що-небудь
Дехто вже змахував нашвидку рукавом піт з чола, інші поскидали теплі піджаки й пальта (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 133);
На очах Гордого з'явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 27);
Дівчина, повідчиняла вікна, протерла шибки, змахнула невидиму пилюку з столів та підвіконь (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 51);
// Махаючи чим-небудь, зганяти, відганяти кого-небудь.
Ще крок — і Кость у голубнику Спокійними рухами він змахує з плечей сизих туркачів [голубів] (Олесь Донченко, I, 1956, 55);
Змахнути муху з обличчя;
// перен. Відкидати, гнати геть (звичайно думки, поганий настрій, смуток і т. ін.).
Зусиллям волі він змахнув усі думки і далі брів (Михайло Коцюбинський, II. 1955, 393);
Зірвала [Наташа] косинку з голови, немов цим жестом змахнула і біль з душі (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 220).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 613.
Ілюстрації
|
|
|
