Відмінності між версіями «Сміх»
(→Медіа) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ==Словник української мови (1970-1980)== | |
| − | + | '''СМІХ,''' у, чол. | |
| − | + | 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 141); * Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); * У порівняннях. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Максим Рильський, I, 1960, 184); | |
| − | + | ||
| − | + | ==Фразеологічний словник української мови== | |
| − | + | ||
| + | '''СМІХ''' | ||
| + | (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка). | ||
| + | |||
| + | (аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
[[Файл:VF_In5iWf1s.jpg]] | [[Файл:VF_In5iWf1s.jpg]] | ||
Версія за 20:20, 29 листопада 2015
Сміх, -ху, м. 1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх. Ном. 2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Мет. 86. 3) На сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз’їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. Макс. На сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. Сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. Смішок. Федьк. І. 119.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970-1980)
СМІХ, у, чол. 1. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Дівчата наближалися, і все ясніше та голосніше чулися їхні голоси та сміх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Лунає з вулиці дитячий сміх (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 141); * Образно. Яке сьогодні блакитне небо, яке високе і чисте! А золотий сміх сонця! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); * У порівняннях. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх (Максим Рильський, I, 1960, 184);
Фразеологічний словник української мови
СМІХ (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).
(аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Посмішка Щастя Радість Емоції https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B0 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
Джерела та література
http://itstechnology.ru/page/shho-oznachaye-cej-smih-smehoanaliz http://pti.kiev.ua/korysna-info/rizni/530-smh-vazhliva-harakteristika-lyudskoyi-ndivdualnost.html
