Відмінності між версіями «Лан»

Поточна версія на 22:17, 27 листопада 2015

Словник Грінченка

Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степилани мріють. Шевч. 219. Сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. Лано́к. [[Категорія:Ла]

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛАН 1, у, чол.

1. Безліса рівнина, рівний, широкий простір; поле. — Ой тумане, тумане — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? (Тарас Шевченко, I, 1951, 310); — Для одного мало оцих ланів, степів безкраїх?.. — думають одрадяни, вертаючись додому (Панас Мирний, IV, 1955, 243); У ніч, у млу, у біль, у дикий лан Летіло непідковане копито (Юрій Яновський, V, 1959, 63); // без додатка, який, чого. Великий безлісий простір оброблюваної землі. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами (Тарас Шевченко, II, 1963, 64); Вже сонце котилось до темного бору І в теплім промінні купало І ярі лани, і веселую гору (Леся Українка, I, 1951, 345); По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 9); // Ділянка оброблюваної землі, яка має певні межі. Як тільки хліб поспів, так зараз від усякого двора вийшло по женцю і в один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 148); Христине серце не б'ється мов, а стиха токоче: очі бігають з ниви на ниву, з одного лану на другий (Панас Мирний, III, 1954, 105); Ти із ланкою своєю.. боліла серцем і душею.., щоб лан-ділянку вберегти від бід-напастей десяти: від приморозків запізнілих, від довгоносика того... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 322); * Образно. Любові й віри невмирущі зерна Поет посіяв на лану своїм (Максим Рильський. II, 1960, 273).

2. заст. Ділянка оброблюваної землі в межах 10—30 десятин як міра площини. Дарує тобі два лани жита (Павло Чубинський, III, 1872, 370); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110).

3. чого, який, рідко. Простір, у межах якого відбувається певна дія. Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Павло Грабовський, I, 1959, 62); // перен. Галузь, сфера діяльності. Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, Щоб вихід пошвидше знайти (Павло Грабовський, I, 1959, 154); На ратному полі і на трудовому лану.. завжди йшли опліч ці народи-брати (Максим Рильський, III, 1956, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 443.академічний тлумачний словник

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання