Відмінності між версіями «Пакість»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| − | ПА́КОСТЬ, ПА́КІСТЬ, кості, жін., розм. Те саме, що капость. Мені за сей час нічого веселого не трапилось,.. а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка, V, 1956, 209); [Степан:] Чим скоріш він упаде, тим менше пакості. Скільки моїх день [днів] пішло марно через.. Чопорія, і скільки я наневолився (Марко Кропивницький, V, 1959, 154); Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость: у старого шолудивого діда або у миршавеньке козеня, або у дохлу кішку (Олекса Стороженко, І, 1957, 60); — Є, бачиш, такі, що нишком служать в поліції і навмисне пхають несвідомим у руки різні пакості, щоб виявляти скрізь чесних людей і заганяти в тюрми (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 363). | + | |
| − | Робити (зробити, чинити, вчинити і т. ін.) пакость (пакість) — робити шкоду, завдавати прикрощів. — Я не думаю, щоб вони зробили тобі якусь пакость, — сказав архітектор (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 226); — А в воді живе водяник — цей у зелений кушир уплутаний, пакості чинить, греблі рве... (Борис Грінченко, II, 1963, 331); [Юлія:] А я й не знала, що вам наше сусідство таку пакість чинило (Іван Франко, IX, 1952, 167). | + | ПА́КОСТЬ, ПА́КІСТЬ, кості, жін., розм. Те саме, що капость. Мені за сей час нічого веселого не трапилось,.. а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка, V, 1956, 209); [Степан:] Чим скоріш він упаде, тим менше пакості. Скільки моїх день [днів] пішло марно через.. Чопорія, і скільки я наневолився (Марко Кропивницький, V, 1959, 154); Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость: у старого шолудивого діда або у миршавеньке козеня, або у дохлу кішку (Олекса Стороженко, І, 1957, 60); — Є, бачиш, такі, що нишком служать в поліції і навмисне пхають несвідомим у руки різні пакості, щоб виявляти скрізь чесних людей і заганяти в тюрми (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 363). |
| − | ===[ http://rozum.org.uk"Розум" ]=== | + | |
| + | Робити (зробити, чинити, вчинити і т. ін.) пакость (пакість) — робити шкоду, завдавати прикрощів. — Я не думаю, щоб вони зробили тобі якусь пакость, — сказав архітектор (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 226); — А в воді живе водяник — цей у зелений кушир уплутаний, пакості чинить, греблі рве... (Борис Грінченко, II, 1963, 331); [Юлія:] А я й не знала, що вам наше сусідство таку пакість чинило (Іван Франко, IX, 1952, 167). | ||
| + | ===[http://rozum.org.uk"Розум" ]=== | ||
пакість | пакість | ||
іменник жіночого роду | іменник жіночого роду | ||
| − | ===[ http://www.slovnyk.uaCловник]=== | + | ===[http://www.slovnyk.uaCловник]=== |
пакість - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | пакість - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | ||
Поточна версія на 18:50, 27 листопада 2015
Пакість, -кости, ж. Пакость. Алв. 24. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити..
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПА́КОСТЬ, ПА́КІСТЬ, кості, жін., розм. Те саме, що капость. Мені за сей час нічого веселого не трапилось,.. а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка, V, 1956, 209); [Степан:] Чим скоріш він упаде, тим менше пакості. Скільки моїх день [днів] пішло марно через.. Чопорія, і скільки я наневолився (Марко Кропивницький, V, 1959, 154); Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость: у старого шолудивого діда або у миршавеньке козеня, або у дохлу кішку (Олекса Стороженко, І, 1957, 60); — Є, бачиш, такі, що нишком служать в поліції і навмисне пхають несвідомим у руки різні пакості, щоб виявляти скрізь чесних людей і заганяти в тюрми (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 363).
Робити (зробити, чинити, вчинити і т. ін.) пакость (пакість) — робити шкоду, завдавати прикрощів. — Я не думаю, щоб вони зробили тобі якусь пакость, — сказав архітектор (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 226); — А в воді живе водяник — цей у зелений кушир уплутаний, пакості чинить, греблі рве... (Борис Грінченко, II, 1963, 331); [Юлія:] А я й не знала, що вам наше сусідство таку пакість чинило (Іван Франко, IX, 1952, 167).
"Розум"
пакість іменник жіночого роду
[1]
пакість - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний пакість пакості родовий пакості пакостей давальний пакості пакостям знахідний пакість пакості орудний пакістю пакостями місцевий на/у пакості на/у пакостях кличний пакосте пакості
