Відмінності між версіями «Савул»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | # Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751. | ||
+ | # Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 20:50, 26 листопада 2015
Савул, -ла, савула, -ли, м. = Осавул, осавула.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови (1970-1980)
ОСАВУ́ЛА , и, ч., іст.
1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівн. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Н.-Лев, III, 1956, 175).
2. рідко. Те саме, що осаву́л 1.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник 2006
ОСАВУ́ЛА — прикажчик у панському маєтку; осаву́л та осаву́ла часто вживаються як взаємозамінні синоніми.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Савула, як прізвище, скоріш за все, веде свою назву із двох тюркських слів: sav и ulla. Перше із них перекладається на українську мову як "слово", а друге з арабського - Allah («Бог») і має енетичне значення "від Бога". Таким чином, Савула - це "слово Аллаха".
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.
- Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.