Відмінності між версіями «Низовина»
(Створена сторінка: '''Низовина, -ни, '''''ж. ''Низьменность, луговое мѣсто. Категорія:Ни) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Низовина, -ни, '''''ж. ''Низьменность, луговое мѣсто. | '''Низовина, -ни, '''''ж. ''Низьменность, луговое мѣсто. | ||
[[Категорія:Ни]] | [[Категорія:Ни]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | УРИ́ВОК, вка, чол. | ||
| + | 1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Панас Мирний, IV, 1955, 332); Михайло підійшов до стовпа, що за нього було прикріплено троса.. На уривкові троса помітний був глибокий слід терпуга (Микола Трублаїні, I, 1955, 99); Підлога в уривках паперу, недокурках і різному смітті була така брудна, що не можна було розгледіти на ній окремих дощок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 104). | ||
| + | 2. Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Пізно ввечері Зимогорова приходить додому. В голові уривки розмов, недоказані речення, строкатий калейдоскоп облич (Олесь Донченко, II, 1956, 256); В пам'яті миготіли якісь уривки — сорок шостий барак, прихід 3ари, потім... потім... що ж було потім?.. (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | |||
| + | НИЗИНА́ (низька місцевість),НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше.Воно [село] на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк); Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів); За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). - Пор. доли́на, 1. запа́дина. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | 1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує, 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (Визначні місця України, 1958, 13); — Діти, зараз Музиченко покаже нам на фізичній карті низовини, височини та гори нашої Патьківщини... (Олесь Донченко, V, 1957, 170). | ||
| + | 2. Те саме, що низина 1. Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 224); Танки йтимуть від лісу зеленою низовиною до населеного пункту (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 154). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:низовина.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:низовина1.jpg|x140px]] | ||
Версія за 20:35, 26 листопада 2015
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УРИ́ВОК, вка, чол.
1. Відірваний шматок або обірвана частина чого-небудь. На лівій руці висів у неї [жінки] перепиляний ланцюг, а на обох ногах уривки залізних пут бряжчали (Панас Мирний, IV, 1955, 332); Михайло підійшов до стовпа, що за нього було прикріплено троса.. На уривкові троса помітний був глибокий слід терпуга (Микола Трублаїні, I, 1955, 99); Підлога в уривках паперу, недокурках і різному смітті була така брудна, що не можна було розгледіти на ній окремих дощок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 104). 2. Позбавлена зв'язку з цілим частина фрази, думки і т. ін. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Пізно ввечері Зимогорова приходить додому. В голові уривки розмов, недоказані речення, строкатий калейдоскоп облич (Олесь Донченко, II, 1956, 256); В пам'яті миготіли якісь уривки — сорок шостий барак, прихід 3ари, потім... потім... що ж було потім?.. (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206).
"Словопедія"
НИЗИНА́ (низька місцевість),НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше.Воно [село] на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк); Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів); За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). - Пор. доли́на, 1. запа́дина.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
1. геогр. Рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує, 200 м над рівнем моря. З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні Причорноморська низовини (Визначні місця України, 1958, 13); — Діти, зараз Музиченко покаже нам на фізичній карті низовини, височини та гори нашої Патьківщини... (Олесь Донченко, V, 1957, 170). 2. Те саме, що низина 1. Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 224); Танки йтимуть від лісу зеленою низовиною до населеного пункту (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 154).
Ілюстрації
