Відмінності між версіями «Русин»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | '''Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)''' | ||
| + | |||
| + | ру́син, -сина; -сини́, -ні́в | ||
| + | |||
| + | '''Етимологічний словник''' | ||
| + | |||
| + | 3-томна праця Макса Фаснера - Етимологічний словник російської мови, виданий 1987 року у Москві, повідомляє, що русини - це стара назва українців у Галичині. Ось так виглядає словникова стаття (див. ілюстрацію). | ||
| + | |||
| + | У 22 томі '''Великої радянської енциклопедії, виданої у 1975 році у Москві''', '''''русини''''' також подані як українці західно-українських земель Галичини, Буковини, Закарпатської України . Очевидно, що у цьому виданні навряд чи вміщували би статтю націоналістичного спрямування (див. ілюстрацію). | ||
| + | |||
| + | Таке ж тлумачення русинів подано в українських лінгвістичних працях того часу | ||
| + | |||
| + | '''Енциклопедія''' | ||
| + | |||
| + | Нагадаємо, що у 10 томі енциклопедії “Великий лексикон паллас” , виданому у Будапешті 1895 р., є окрема стаття, присвячена закарпатським українцям. Загалом у цьому виданні зібрана майже вся інформація про світ на той час. Закарпатських українців у енциклопедії називають “малоросами”. Слова “русин” немає у жодному томі цього видання. У відповідному томі на літеру “Р” вказано слово “рутен” із покликанням на статтю про малоросів. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 01:51, 26 листопада 2015
Русин, -на, м. Русинъ, малороссъ. О. 1861. І. 264. Посунься, ляше, пай русин сяде. Ном. № 878.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУ́СИНИ́, ів, мн. (одн. русин, а, чол.; русинка, и, жін.) Стара назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України. Закарпаття протягом тисячоліття було відірване від українського народу, проте в упертій боротьбі проти асиміляторства закарпатські русини зберегли свою мову і культуру (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 151) [].
Русин́, Ру́син — русская фамилия (женская форма — Русина) и название населённых пунктов [].
За російським словниками
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Малоро́сс, -ро́сска, Малороссия́нин, -нка – украї́нець (-нця), украї́нка (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (устар.) малору́син, малору́синка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска [].
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Ру́си́н, -на, мн. русини́ – русин, украинец. Русна́к, русня́к – русин, украинец.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
ру́син, -сина; -сини́, -ні́в
Етимологічний словник
3-томна праця Макса Фаснера - Етимологічний словник російської мови, виданий 1987 року у Москві, повідомляє, що русини - це стара назва українців у Галичині. Ось так виглядає словникова стаття (див. ілюстрацію).
У 22 томі Великої радянської енциклопедії, виданої у 1975 році у Москві, русини також подані як українці західно-українських земель Галичини, Буковини, Закарпатської України . Очевидно, що у цьому виданні навряд чи вміщували би статтю націоналістичного спрямування (див. ілюстрацію).
Таке ж тлумачення русинів подано в українських лінгвістичних працях того часу
Енциклопедія
Нагадаємо, що у 10 томі енциклопедії “Великий лексикон паллас” , виданому у Будапешті 1895 р., є окрема стаття, присвячена закарпатським українцям. Загалом у цьому виданні зібрана майже вся інформація про світ на той час. Закарпатських українців у енциклопедії називають “малоросами”. Слова “русин” немає у жодному томі цього видання. У відповідному томі на літеру “Р” вказано слово “рутен” із покликанням на статтю про малоросів.
